Казка як засіб воспитанияположительных моральних якостей особистості дошкільників.

Ще стародавні римляни говорили, що корінь навчання гіркий". Але навіщо вчити з гіркими й марними слізьми тому, чому можна вивчитися з посмішкою? Якщо дитині цікаво, то і "корінь" навчання може змінити свій смак і навіть викликати у дітей цілком здоровий апетит.
Дошкільне дитинство-це той період, де відбувається становлення і розвиток особистості дитини, формування його характеру. Говорячи про виховання характеру , багато психологів (М. В. Бениаминова, К. І. Божович, П. Я. Гальперін, Ст. З Мухіна та ін) мають на увазі головним чином вольову сторону: його стійкість, визначеність, твердість. Але з поняттям характеру пов'язують ще іншу, дуже важливу рису, що має вирішальне значення для виявлення цінності всієї особистості людини. Саме на моральну сторону вказує Е. А. Аркін: "Ні міцна воля, ні твердий характер, високий розум самі по собі ще не гарантують цінності людини як члена суспільства, як сина або дочки свого народу".

Заглянути в "комори" особистості і отримати від неї такі якості як справедливість, чуйність, доброзичливість, милосердя, відданість, доброзичливість, самостійність, працьовитість, відповідальність, взаємодопомога, патріотизм, чесність і багато ін. ймовірно, але необхідно мати свій "ключик" до людської індивідуальності. Можливо, щоб моральний розвиток відбувалося не тільки на основі пасивного, мимовільного наслідування, "зараження" почуттями іншого, а мало своєчасне і свідоме втручання. Один зі шляхів такого "втручання" лежить через казку.

Дошкільний вік - вік казки. І тут дитина проявляє сильну тягу до всього казкового, незвичайного, чарівного. Дитини в казках полонять несподівана удача і щаслива доля простих, скромних, близьких дітям своєю наївністю і простодушністю героїв, чудесні перетворення жаб, лебедів у прекрасних царевн, кара, осягають злих, зарозумілих гордії, заздрісних старух, жадібних і жорстоких багатіїв і володарів. Близький і милий їм самий мову казки, її стиль, простота і виразність, яскравість і наочність образів, велика кількість порівнянь повторень які так властиві мови своєї дитини. Якщо казка вдало обрана, якщо вона природно і разом з тим виразно розказана, можна бути впевненим, що вона знайде в дітях чуйних, уважних слухачів.
При виборі казки необхідно керуватися не тільки її занимательностью, доступністю її змісту розумінню дитини, але і її моральною стороною. У деяких казках трапляються сцени грубості, жорстокості, дикої порочності. Тому такі твори необхідно виключати з дитячого сприйняття.

Багато дослідників (Е. А. Аркін, А. М. Виноградова, В. Р. Нечаєва та ін) вважають, що чудовим у виховному відношенні матеріалом для розповідання дітям можуть служити ошатні легенди і наші російські билини. Багато педагогів не в достатній мірі оцінюють силу дитячої уяви і чуйність дитячого серця, здатність дошкільника сприймати і відчути чарівність прекрасної людської особистості, наявність морального подвигу, непереборну силу мужності і відваги. Дітям найчастіше розповідають про різних тварин. Нічого не можна заперечити проти таких творів, розширюють дитячий кругозір. Але можна і треба вже до кінця дошкільного віку приховати перед дитиною доступ в чудовий світ справжніх і легендарних казкових і міфічних богатирів і героїв , відважних борців за щастя і волю народів. Тут людський огляд або величний героїчний подвиг здатний збудити в дитині вищі почуття краси й моралі, беззавітну любов до батьківщини.

За допомогою казкових творів можна боротися з різними дитячими недугами". У психології цей метод роботи з дітьми, що зазнають ті чи інші труднощі, називається казкотерапія. Різні автори, які використовують цей метод у своїй роботі (Д. Бретт, Д. Міллс, Р. Кроулі, Д. Соколов, Л. П. Стрєлкова та ін) вказують, що застосування казкотерапії дозволяє вирішувати ряд проблем (як насущних , так і глибоко особистісних), які виникають у дітей дошкільного , молодшого та ін. віку. Зокрема за допомогою казкотерапії можна працювати з агресивними, невпевненими, сором'язливими дітьми; з проблемами сорому, провини, брехні, неприйняттям своїх почуттів і т. д. Крім того казкотерапія дозволяє дитині актуалізувати і усвідомлювати свої проблеми, а також побачити різні шляхи їх вирішення.

Чому казка так ефективна при роботі з дітьми, особливо у дошкільному віці?

По - перше, в дошкільному віці сприймання казки стає специфічною діяльністю дитини, що володіє неймовірно привабливою силою і дозволяє йому вільно мріяти і фантазувати.

При цьому казка для дитини не тільки вигадка і фантазія - це ще й особлива реальність, яка дозволяє розсувати рамки звичайного життя, стикатися зі складними явищами і почуттями, і доступною для пономания дитини "казкової" формі осягати дорослий світ почуттів і переживань.

По - друге, у маленької дитини сильно розвинений механізм ідентифікації, тобто процес емоційного включення, об'єднання себе з іншою людиною, персонажем і присвоєння його норм , цінностей , зразків. Тому, сприймаючи казку, дитина, з одного боку порівнює себе з казковим героєм, і це дозволяє йому відчути і зрозуміти, що не в нього одного є такі проблеми і переживання. З іншого боку, за допомогою ненав'язливих казкових зразків дитині пропонуються виходи з різних складних ситуацій, шляхи розв'язання виниклих конфліктів, позитивна підтримка його можливостей і віри в себе. При цьому дитина ототожнює себе з позитивним героєм.

Відбувається це не тому, що дошкільник так добре розбирається в людських взаєминах, а тому, як стверджує В. В. Дубровіна, що положення цього героя є більш привабливим у порівнянні з іншими персонажами. Саме це дозволяє дитині засвоювати правильні моральні норми і цінності, розрізняти добро і зло.

Педагогічні дослідження і практика дошкільного виховання показують, що однією з найважливіших умов розвитку позитивних моральних якостей особистості дитини є створення дорослими життєрадісною обстановки навколо нього. На це багато разів вказував Е. А. Аркін. Малюк повинен віддаватися радості з усією дитячою безпосередністю. А казка, як відомо, це джерело прояви всіх почуттів дитини, в тому числі і радості. "Ніколи не треба гасити дитячу радість", - підкреслювала А. М. Виноградова. На її думку, в атмосфері радості легко зароджуються такі цінні душевні якості, як доброзичливість, чуйність-, впевненість і т. д.