Консультації для вихователів

"Як допомогти батькам підготувати дитину до навчання в школі, використовуючи ігри та іграшки"

Батьківські збори

Автор: Петросян Ліліт Бабкеновна, вихователь д/с N 34 р. Струнино, Олександрівський район.

Мета: проаналізувати залежність підготовки дітей до школи з використанням ігор і іграшок. Практично познайомити батьків з цими іграми та іграшками.

Попередня робота:
У сучасних батьків виникає чимало питань, пов'язаних з проблемами майбутнього шкільного життя дитини: "Чому і як вчити малюка до школи?", "Що повинен знати і вміти майбутній першокласник?" та багато інших. Для вивчення цього питання було запропоновано вихователем дитячого садка і батьків дітей його відвідує, відповісти на ряд питань анкети.
Приклади відповідей на анкети.

1. На що, на вашу думку, має бути спрямоване освіта і виховання дитини при підготовці його до школи?

2. Чи можуть, на вашу думку, ігри та іграшки допомогти підготувати дитину до школи?

Аналіз анкет дозволяє зіставити думку педагогів і батьків, знайти подібності та відмінності в підходах до питання підготовки дитини до школи.
Безумовно, успішність розвитку малюка багато в чому залежить від спільної роботи педагогів дитячого садка і сім'ї.

3. Як часто у спілкуванні з батьками (вихователями) зачіпається тема підбору та придбання іграшок та використання їх у родині?

Аналіз анкет змушує задуматися - чому відповіді двох сторін учасників процесу так далекі один від одного? Чому педагоги кажуть, а батьки не чують? Чи готові педагоги до діалогу з батьками на тему гри та іграшок?

Вивчення анкет підказало варіанти взаємодії з батьками з питань використання ігор та іграшок в умовах сім'ї. Це і навчання батьків педагогічним технологіям ігрової діяльності з дитиною, і консультування з питань створення предметно-розвивального середовища вдома, та інформування про психолого-педагогічної значущості іграшки, і знайомство з новинками ігрової продукції.

Хід зборів:

1. Зустрічаючись з батьками дітей старшої групи, я спробувала розкрити програмні вимоги до випускника дитячого садка і продемонструвати ігри та іграшки, що допомагають освоїти потрібні вміння та навички в ігровій діяльності.
Тому під час першої зустрічі з батьками я поговорила з батьками про те, що таке шкільна зрілість. З цією метою в роздатковому матеріалі для батьків були представлені три основні напрями готовності дитини до школи, які включають в себе наступні розділи:

Готуючи дитину до школи, батьки повинні знати про психолого-педагогічної цінності гри та іграшок; піклуватися про те, щоб удома було місце для гри і зберігання іграшок - це допоможе привчити дитину до ощадливості й акуратності. Однак цього недостатньо. Батькам необхідно спостерігати за іграми малюка, звертати увагу на те, кого він зображує, різноманітний сюжет ігор або з дня на день повторюється одне і те ж, чи вміє дитина придумувати нові цікаві сюжети, виконує правила гри.
У грі дошкільника відбувається формування особистісної готовності до школи. А різноманітність змісту розвиваючих ігор дозволяє реалізувати названі вище складові інтелектуального напряму підготовки його до шкільного навчання.

Пропоную таблицю вимог до знань та вмінь випускника дитячого садка і приблизний перелік ігор і іграшок, який допоможе майбутньому першокласнику на порозі школи сформувати коло уявлень про навколишній світ.

2. Дитячі іграшки. Психологічний погляд.

В магазині іграшок (рекомендації для батьків)

Чим керуються батьки, купуючи іграшку для своєї дитини? Чи замислюються вони над тим, що іграшка - це не просто забава? Вона закладає в душу початкові поняття добра і зла, дає яскраві, запечатляющиеся образи, і від того, якими вони будуть, часто залежить формування морально-етичних уявлень особистості і її розвиток в цілому. Яка ж вона є - сучасна іграшка? І якою вона повинна бути?
Гра і іграшка - найважливіші складові будь-якої культури. Яка культура, такі й іграшки. Іграшка - культурне знаряддя, за допомогою якого в особливій "згорнутій формі" передається стан сучасної культури.
Гра і іграшка - специфічний засіб масової інформації, оскільки в них зафіксовані основні тенденції впливу на свідомість і поведінку людини, способи і засоби його виховання. ЗМІ побудовані на принципах гри ( чим не іграшки сучасні газети з незліченними сканвордами, кросвордами, чайнвордами? А скільки ігор на телебаченні!
Іграшка - той же носій інформації для дитини, що газета або Інтернет для дорослого.
Іграшка - агент національної інформаційної безпеки. Згадайте телепередачу "Ляльки" з персонажами схожими на наших політичних діячів.
Іграшка крім інших завжди виконувала і психотерапевтичну функцію - допомагала дитині володіти власними бажаннями, страхами. Страх темряви, наприклад, можна перемогти за допомогою дерев'яного меча - знаряддя його подолання. Іноді дитина сама знаходить "іграшки" - предмети-функціонери, що відповідають певним його потребам. Яка-небудь корч, камінчик, черепашка, гвоздик, ганчірочка, пташине перо
і пр. наділяються особливими властивостями, переживаннями і сенсом. Ми часто виявляємо подібний "сміття", намагаючись навести порядок в дитячому куточку або вивертаючи кишені дитячого одягу перед пранням. І всякий раз стикаємося з протестами і проханнями дитини не викидати їх. Варто задуматися: може, все ж краще камінчик, ніж трансформер, або черепашка, ніж монстр? Пам'ятайте: іграшка не тільки супровід гри, але і засіб навчання, розваги і навіть лікування.
СУЧАСНА ІГРАШКА - ЩО ЦЕ?
Дівчатка і хлопчики, ті самі, для кого гра - життєва необхідність і умова для розвитку, насправді розучилися грати.
Що можна сказати з приводу того, птахи перестали співати, зайці стрибати, а метелики літати? Змінилося і саме якість, сама суть дитячої гри: вона стала невеселою, агресивною. Виявилася перерваної багатовікова ланцюг передачі ігрової традиції від одного дитячого покоління до іншого. І це призвело до кризи ігрової культури.
Діти стали грати не менше, а гірше. Стало все більше примітивних ігрових форм-витівок, бешкетів, забав, стоять вже на останній грані ігри і все частіше переходять у бешкетництво і навіть хуліганство: забави з вогнем, вибухами, жорстоке поводження з тваринами, безглузде разрушительство.
У відповідь на питання "У що ти любиш грати?" більшість дітей (від 4 до 6 років) називали рухливі ігри - квача і хованки, але правила гри, її смисловий стрижень сформулювати могли лише одиниці, 5% взагалі не могли пригадати жодної гри, 4% назвали комп'ютерні ігри, чверть дітей замість гри назвали іграшки (машинки, трансформери, ляльки Барбі), якими вони просто маніпулювали.
На жаль, зовсім зникли групові ігри - "повітря" дитячого життя старших поколінь. Де козаки-розбійники, бояри, піжмурки, лапта та інші дитячі радості?
Сучасна дитина живе в світі, на перший погляд набагато більш яскравому і різноманітному, ніж його однолітки двісті, сто і навіть тридцять років тому. Ми всі і наші діти живемо в світі, заповненому вщерть різноманітними і недовговічними предметами: одноразовий посуд, білизну, одяг. А іграшки в сім'ях купуються валізами і через місяць валізами ж викидаються. Змінюються фарби, форми, миготять картинки, предмети, особи. І психіка дитини не справляється - деформуються поняття про гарному і поганому, добром і злом, сприйняттям кольору і звуку.
Серійна іграшка, з якою найчастіше, на жаль, стикається дитина, по суті своїй є антиигрушкой: в ній міститься ідея володіння, а не радісного пізнання світу, вона формує тенденцію витіснення розвиваючої гри і справжньої творчості. Зовнішня привабливість іграшки-товару стає важливіше ігрового застосування, звідси - нові форми, матеріали, не властиві традиційній іграшці.
ІГРАШКА КОРИСНА І ШКІДЛИВА. НА ЖАЛЬ, ДОБРЕ КУПУЄТЬСЯ ІГРАШКА - ЦЕ ТЕ, ЩО ПОДОБАЄТЬСЯ ДОРОСЛИМ. Але найчастіше вона менше годиться для дітей. Іграшка для дитини повинна бути джерелом радості, мотивом для гри. Вона повинна створювати умови для розвитку, залишаючи можливість для самостійної творчості. На противагу цьому сучасні іграшки найчастіше виготовлені за західними зразками, не залишають місце для "домислювання" сюжету. Дитина, оточений пластмасовими Барбі, кіборгами, трансформерами, являє собою людину, зарядженого енергіями західного суспільства. Якщо ж дитина з дитинства оточений представниками нечистої сили, то здатність до віри, співчуття, співчуття, милосердя буде в нього атрофована, може бути, назавжди. Ставши дорослим, він буде запрограмований на служіння тим, чиїм пластмасовим подобиям віддавав він перші у своєму житті моменти гри, з чиєю допомогою відбувалося пізнання світу.
Іграшка здатна породити чудовиськ в душі маленької людини. З цим, на жаль, доводиться стикатися все частіше не тільки психологів, але і дитячим психіатрам, лікарям. Ось приклад.
На прийом до психолога прийшла бабуся шестирічної внучки: дівчинка погано спить, схоплюється вночі, часто плаче, боїться входити в темну кімнату. З'ясувалося, що суперсучасна мама купила дочці чорного з рогами і хвостом, цілком, як тепер модно казати, "прикольного" монстра. Спочатку дівчинка утворилася, грала з ним. Але потім почалися всі ці невротичні прояви, а сама дівчинка скаржилася бабусі, що "чортик на неї дивиться" і ставала все неспокійнішим. Мудра бабуся разом з внучкою взяли іграшку на прогулянку і спалили її в парку на багатті, а залишки закопали під дерево. Дівчинка заспокоїлася, невротичні прояви зникли. Але мама, дізнавшись про події, звинуватила бабусю в мракобіссі і відсторонила від виховання внучки.
Іграшка корисна ставить перед собою шляхетне виховне завдання - учити добру й красі, мудрості. Наші діти майже не грають з іграшками вітчизняного виробництва. Психологи хором твердять, що росте покоління, виховане на іграшках, які не мають нічого спільного з російською дійсністю. Іграшки іноземних виробників займають кращі полиці в магазинах. Він вводять дитину в культуру іншого народу, "перепрограмують" російську душу на свій лад. На початку 20 століття популярним сюжетом іграшки був образ руського воїна-переможця. Сьогодні на прилавках магазинів важко знайти іграшки, які стимулюють розвиток військово-патріотичної свідомості. Трансформери-роботи, Бетмен, Людина-павук - ці іграшки сприяють накопиченню агресивних фантазій дитини, часто реалізуються в житті по відношенню до більш слабких - тваринам або маленьким дітям.
До категорії монстрів можна віднести всілякі іграшки-трансформери: людина-машина-людина-чудовисько, людина-робот. Які почуття виховують у малюка ці іграшки? Дорослі немов забули, що іграшка - це не просто забава. Вона закладає в душу дитини початкові поняття добра і зла. І небезпечно, якщо це відбувається в грі з негативним героєм-іграшкою, причому ця небезпека прямо пропорційна агресивності персонажа.
У традиційній народній іграшці закладені простодушна любов дорослого до дитини, визнання її права на особливу ігровий простір.
В магазині іграшок. Ми, дорослі винаходимо, а потім купуємо іграшки для дітей, виходячи зі своїх потреб, власних - не усвідомлюваних часом - пристрастей.
Виявляється, ляльки можуть бути не тільки для дівчинок, але й хлопчиків. Замість мініатюрних солдатиків - великий Бетман (людина-кажан з американських мультфільмів) в різних обличиях, іноді в парі зі своїм звіроподібним ворогом, мабуть, для організації дитиною поєдинків-бійок. Також можна придбати іграшку-кілера з набором різноманітної зброї - від ножа і пістолета до лазера.
Що можна сказати про м'якій іграшці? Головне її призначення - дарувати дитині ніжність. Ця особливість використовується психотерапевтами і педіатрами. Як показує практика, пухнастий ведмедик, симпатичний слоник або кудлата собака здатні вилікувати дитину від страху або навіть нічного енурезу. У м'якій іграшці втілені якісь дуже глибинні потреби маленької істоти, причому не тільки людського.
Звичайно, конструктори "Лего" гарні, вони розвивають моторику, мислення, сприйняття кольору і форми. Погано лише те, що ці іграшки орієнтують дитину на інокультурні зразки: чужі ландшафти, незнайомі, нерідних персонажів, іноземні атрибути. При достатку вітчизняних ігрових прикладів і зразків було б дуже добре дізнатися про американських індіанців або скарби єгипетських фараонів. Але діти часом не бачать нічого, що розкриває красу рідної землі, вчить шанувати добрих героїв російських казок:
Чому лялька Барбі - антиигрушка? Сучасні Барбі, маючи різні імена, дуже схожі один на одного. За замовленням мордочка Барбі може бути схожа на обличчя самої дівчинки. Таким чином, лялька набуває чинності другого "я". Навіщо це? Граючи в Барбі, дитина приходить як би "на все готове" (занадто все визначено). Дитина виявляється в путах стереотипів і нав'язування певного способу життя та світогляду. Відомо, що пропорції Барбі викликають у дівчаток стійке невдоволення своєю фігурою - комплекс неповноцінності, що призводить до нервозу.
У дівчаток дошкільного віку сильний інстинкт материнства, він знаходить своє втілення в грі з лялькою. Тому до чотирьох років краще не купувати Барбі - це модель жінки, секс-символ суспільства споживання, дивовижна духовна підміна архетипу Матері. Її можна одягати, роздягати, набувати все нові речі для неї. Через Барбі транслюється спосіб життя - нескінченні вбрання, розваги, зміни партнерів. По відношенню до цієї ляльки дівчинка відчує себе ,швидше, покоївки, прислугою, в кращому випадку подружкою, а не мамою, нянею. Це не те маленьке беззахисне істота, яке хочеться няньчити, годувати, вкладати спати, лікувати, тобто відчувати себе хоч на сходинку вище, подорослішала. Ляльки в цьому віці повинна акцентувати увагу дитини не на "красі", а в першу чергу на почутті турботи.
Але не все так погано. У нас є хороші і розумні іграшки, вірніше навіть сказати, мудрі іграшки. В магазинах можна знайти персонажів усіма нами з дитинства улюбленої передачі "на добраніч, малюки!": Філю, Степашку, Хрюшу і Каркушу. Вони вчать малят добру й справедливості. Вчать не обманювати і не зраджувати. І все це розповідається у зрозумілій для дітей формі. Тому присутність в дитячій хоча б одного з улюблених героїв принесе ще одну частинку тепла і ніжності й нагадає про тих темах, які порушувалися ними. Звичайно, "творчий потенціал" цих ляльок невеликий, але він значно перевищує той негативний заряд антиигрушек, якими насичені сучасні магазини.
Для дітей постарше можна купити набори для будування кораблів, літаків, човнів. Для дівчаток продаються красиві набори для вишивання та пошиття суконь своїм улюбленим лялькам, а для хлопчиків - столярні, слюсарні інструменти. Вони вчать дітей самостійності, працьовитості, турботи про ближніх.
А ще є іграшки, які не треба купувати. Досить прогулятися по парку і набрати жолудів, паличок, шишок, камінчиків, перевірити мамині запаси шматочків тканини і льон, зібрати всяку дрібницю і зробити іграшку з цього підручного матеріалу. Тут величезне поле для фантазії.

3. Давайте пограємо. Роль батьків в організації ігрової діяльності дитини вдома.
Пропоную батькам способи організації ігрової діяльності дитини вдома, даю практичні поради щодо участі в іграх дитини, пропонують змоделювати ігрові ситуації.

4. Домашня ігротека.
Презентація улюблених домашніх ігор. Батьки розповідають про улюблених іграх і іграшках своїх дітей.

5. Обмін думками, питання з теми зборів. Пам'ятка для батьків.

Пам'ятка для батьків
"Статус випускника дитячого садка через призму ігрової діяльності".

Модель-спосіб (малюнок) - "телескоп планети та зірки"
Зміст: "Телескоп" - астрономічний інструмент для вивчення небесних світил за їх електромагнітному випромінюванню.
Ігрова діяльність є тим телескопом з удосконаленою системою, яка дозволяє зафіксувати ряд найважливіших фактів, тобто оцінити статус вихованця на момент завершення процесу навчання і виховання у дитячому садку.
"Планети" - це найбільш масивні тіла Сонячної системи рухаються по еліптичних орбітах навколо Сонця, світяться відбитим сонячним світлом. Наприклад, такі ключові параметри, як пізнавальний розвиток; особливості поведінки і спілкування; особливості мотиваційної сфери дитини; особливості системи відносин вихованця до світу і самому собі, є "відображенням" рівня готовності до навчання у школі.
"Зірки" - світяться газові (плазмові) кулі на певних етапах зоряної еволюції ряд проходять через стадії формування, і в залежності від маси зірки в кінці еволюції стають або білими карликами, або нейтронними зірками, або чорними дірами.
Наприклад, кожна з сфер психологічної готовності теж проходить ряд етапів розвитку і формування, і в залежності від успішності проходження всіх етапів та умов в яких протікали всі процеси, залежить рівень актуального розвитку дитини і значущість прогалин у процесі його становлення. Розглянемо більш детально показники готовності на основі ігрової діяльності.
По-перше, гра, будучи тим "телескопом", який дає можливість оцінити пізнавальний розвиток дитини. Показниками її сформованості є ряд фактів.

• Високий рівень розвитку мислення, який проявляється в ігровій діяльності здатністю самостійно виділяти головні дії у співвідношенні з роллю в грі та розмірковувати і робити висновки в процесі гри на основі рольових взаємин.
• Розуміння і зміст ігрової діяльності та її окремих етапів, а також володіння сложноподчиненными конструкціями в усному мовленні дозволяє говорити про мовленнєвої готовності дитини до школи.
• Здатність до складної рухової активності в процесі гри є одним з показників розвиненості великої моторики.
• Сформованість довільності психічних процесів проявляється високим рівнем активності в процесі гри; здатність самостійно спланувати, здійснити і проконтролювати результат певних ігрових дій; ігровими діями дитини відповідно з розігрується ролі або за правилом, встановленим дорослим; здатністю зосереджувати і концентрувати увагу на ігрової задачі; власних зусиль для подолання труднощів у процесі гри.
• Уміння виділити завдання гри і перетворити її в ціль діяльності (пропонує дітям), а також здатність завжди протягом гри, звертати увагу на те, що він зробив з того, що задумав і вміння самостійно виконувати завдання дорослого,є показником прояву найважливіших зачатків навчальної діяльності - це навчальних дій.
• Працездатність і швидкий темп розумової і ручної діяльності проявляється у здатності зосереджено грати протягом 15-20 хвилин, при цьому збереження задовільну працездатність, граючи в єдиному темпі з усією групою протягом всієї гри.

По-друге, ігрова діяльність дає можливість оцінити особливості поведінки і спілкування
випускника. Проявами її сформованості є ряд показників.

• Ефективність взаємовідносин з однолітками, констатується, якщо дитина здатний не тільки встановлювати дружні відносини в процесі гри, але і виявляє готовність до взаємодії в процесі спільних ігор з великою кількістю людей, і вмінням самостійно вирішувати конфлікти мирним шляхом.
• Результативність взаємодії з педагогами, констатується, якщо дитина здатний встановлювати адекватні рольові стосунки з педагогами в процесі гри і поза її, що є проявом поваги до вихователю.
• Прийняття та дотримання соціальних і етичних норм, проявляється у прийнятті та дотримання правил заданих ігровою ситуацією.
• Сформованість поведінкової саморегуляції, тобто довільна регуляція поведінки і природна рухова активність в ігрових ситуаціях і вільному взаємодії з однолітками і дорослими, проявляється: у здатності стримувати неконтрольовані емоції та бажання в процесі гри; здатності до відповідальної поведінки в процесі гри.
• Активність і незалежність (самостійність) в пізнавальній і соціальній діяльності.

По-третє, гра, будучи тим "збільшувальним склом", дозволяє оцінити особливості мотиваційної сфери дитини. Показниками її сформованості є ряд фактів.

• Наявність і характер навчальної мотивації, тобто бажання вчитися, йти до школи, яка виражається в прояві інтересів дізнатися більше (пізнавального) або стати дорослішими, зайняти статусів важливіше положення (соціального) мотиву навчання.
• При емоційної стабільності і стійкості стану, спостерігається низький рівень тривожності, тобто відсутність виражених протиріч між можливостями дитини і пропонованими завданнями гри.

По-четверте, ігрова діяльність, будучи призмою оцінки готовності до навчання у школі, дає можливість оцінити особливості системи відносин вихованця до світу і самому собі.

• Протягом гри дитина демонструє емоційно-позитивне сприйняття системи своїх відносин з однолітками та дорослими.
• У процесі гри дитина проявляється емоційно-позитивним ставленням до дитячого садку, школі, знанням.
• Позитивне сприйняття себе, виражається в ході гри почуттям впевненості, стійкістю адекватної самооцінки.