Консультації для вихователів

З досвіду роботи.

Автор: Чукина Олена Томовна, вчитель-логопед вищої кваліфікаційної категорії МДОУ ЦРР - Д\с 18 р. Кропоткіна.

Виховання правильного мовлення не обмежується лише формуванням правильної вимови звуків, а передбачає комплексний розвиток усіх компонентів рідної мови при правильній організації мовної функції, що є обов'язковою складовою формування особистості дитини в цілому. Повноцінний і гармонійний розвиток особистості дитини неможливо без виховання у нього правильної мови.

Працюючи вчителем-логопедом у групах для дітей з порушеннями зору, я прийшла до висновку, що вдосконалення мовлення цих дітей має специфіку. В силу порушення діяльності зорового аналізатора у дітей проявляється своєрідність мовного розвитку, що виражається в більшості випадків у порушенні всіх структурних компонентів мови. Це пояснюється тим, що формування мовлення таких дітей протікає в більш складних умовах, ніж у дітей з нормальним зором. Зоровий дефект стає первинним, впливає на формування мовних і немовних функцій. Ураження зорового аналізатора викликає зміну тих чи інших зорових функцій, що негативно впливає на сприйняття й пов'язані з ним інші психічні процеси.

Корекційну роботу з дітьми, що мають порушення зору, вибудовую з урахуванням принципів: первинності і вторинності дефектів, опори на інші аналізатори і створення полисенсорной основи, формування всебічних уявлень про навколишній з опорою на різні форми вербальної і невербальної діяльності, облік наростаючої складності лексичного матеріалу. Корекційна робота передбачає не тільки комплексний розвиток усіх компонентів рідної мови, але і психічних процесів, тісно пов'язаних з мовленнєвою діяльністю, а також емоційний розвиток дитини.

Логопедичні заняття з дітьми проводжу за підгрупами та індивідуально в цікавій для них ситуації - при вирішенні завдань ігрового характеру, рухомий діяльності, що допомагає чергувати розумову, мовленнєву і зорове навантаження з руховою.

На логопедичних заняттях у дітей формують практичні навички словотворення і словозміни; навчаю зв'язного висловлювання; формують уміння аналізувати і синтезувати склади, слова; правильно вимовляти звуки рідної мови. Всі заняття орієнтую на психічну захищеність дитини, його комфорт і потреба в спілкуванні, емоційне здоров'я.

Заняття проводжу у формі дидактичних ігор, вправ, цікавих завдань, присвячених одній лексичній темі. На кожному занятті намагаюся давати завдання на розвиток комунікативних, соціально значимих, емоційно забарвлених навичок. Ці завдання можуть мати різні форми: ігри-драматизації; пальчикові ігри; ігри на розвиток мімічної мускулатури, мовленнєвого дихання, голосу; сюжетно-рольові ігри (елементи); розповідання; переказ; складання діалогів; розв'язання проблемних ситуацій; штрихування та розфарбовування.

На своїх заняттях я намагаюся, щоб діти були активні, щоб вони будь-якими засобами виявляли своє розуміння ситуації, своє до неї ставлення, почуття та емоції, викликані даною подією. Питання, які я задаю дітям, змушують їх думати, осмислювати ситуацію і самостійно робити вибір рухів, дій, кольору, слів. Намагаюся, щоб на занятті моя роль полягала не в передачі дітям готових думок, слів, граматичних конструкцій, а у створенні обстановки пошуку, творчості, емоційного обміну. Наприклад. На занятті я проводжу з дітьми розминку мімічної мускулатури, яка передбачає формування певних довільних мімічних поз. Діти не тільки повторюють за мною те чи інше вираз обличчя, але і відгадують емоційний стан людини, що має таке вираження почуттів на обличчі, ситуацію і причини, що викликали ці почуття. Іноді провідним стає дитина, а інші діти із задоволенням підхоплюють його гру. Зразком мімічної пози може стати її зображення на папері; зображення сюжету або ситуації, в яких необхідно вгадати розвиток почуттів і емоцій учасників подій і висловити це самостійно.

Розвитку емоційності у дітей з порушеннями зору і мовлення на заняттях успішно сприяють завдання на вдосконалення мовного дихання і голосоподачі. Діти виконують вправи на розвиток сили і тембру голосу. Для формування емоційної виразності мови систематично використовую потішки, короткі вірші, приказки. При їх проголошенні дітьми прошу голосом (його силою, тембром) показати характер, настрій, вік або величину героя потішки, загальний настрій вірша.

Пояснюю дітям, що не тільки словами, голосом, мімікою і жестами людина може виражати свій настрій, почуття та емоції. У цьому нам допомагає музика, живопис, колір. Тому пропоную дітям різні завдання на штрихування, розфарбовування, дорисовку контуру, обведення; прошу обирати ті кольори олівців, які відповідають настрою та емоціям дитини, тим почуттям, які викликає в ньому даний малюнок. Обов'язкова словесна аргументація вибору кольору, форми після виконання роботи. Безумовно, необхідна акуратність і правильність при виконанні, але основний акцент ставиться на прив'язку кольору на емоції і пояснення особистого вибору.

Хочу навести для прикладу ігри та вправи, використовувані мною на заняттях з формування правильного звуковимови, вдосконалення лексико-граматичного ладу мовлення та розвитку зв'язного мовлення на різних етапах корекційного навчання, які крім вирішення основних мовленнєвих завдань, слугують розвитку емоційності дітей з порушеннями зору і мовлення.

1. Гра "Компліменти".
Мета: - розширення активного словника дітей словами-ознаками, які позначають моральні якості людини;
- удосконалення навички узгодження прикметників з іменниками в роді, числі, відмінку.
Хід гри:
Описати зовнішній вигляд і характер свого друга, використовуючи тільки слова-ознаки.

2. Читання вірша "Пізня осінь".
Мета: - спонукання дітей до висловлювання, порівняно ознак в усному мовленні;
- розширення і поглиблення уявлень дітей про зміни, що відбуваються у неживій природі;
- удосконалення навички узгодження прикметників з іменниками в роді, числі і відмінку.

3. Гра "Відображення".
Мета: - уточнення правильної вимови голосного звуку;
- формування артикуляционно-фонетичних та просодичних навичок у мовленні.
Хід гри:
Проспівати голосний звук з певною інтонацією, візуально контролюючи відповідну мімічну позу перед дзеркалом.

4. Гра "Розфарбуй дракончика".
Мета: - розширення активного словника словами - назвами емоцій;
- формування вміння міркувати, аргументувати свою думку;
- розвиток дрібної моторики, уваги.
Хід вправи:
На аркуші паперу зображення дракончика, який має голови з різними емоціями і настроєм. Кольоровими олівцями розфарбувати кожну голову тим кольором, яким бачиться це настрій. Пояснити свій вибір.

Використовувана література:

А. Сиротюк. Як розвивати комунікативні здібності.
Дошкільне виховання N 6, 2007.

Нгуєн Мінь Ань. Розвиток емоційного інтелекту.
Дитина в дитячому садку N 5, 2007.

Л. Жога, Н. Саяпова та ін. Театралізована діяльність як засіб корекції мовленнєвих порушень в умовах спеціального дитячого саду.
Логопед N 4, 2007.