Консультації для вихователів

"Розвиток художньо-творчих здібностей дітей".

Автор: Авдєєнко Наталія Олександрівна, Муніципальне бюджетне дошкільний навчальний заклад дитячий садок N 46 «Суничка», р. Набарежные Челни, РТ.

Зміст:
Розділ 1.
N1. Дитяче творчість.
N2. Значення розвитку художньо - творчих здібностей дітей.
N3. Роль батьків у розвитку художньо - творчих здібностей дітей.
N4. Погляди вчених.

Глава 2.
N1. Особливості формування художньо - творчих здібностей дітей.
N2. Робота з родиною.

Мета: стимулювати прояви творчості у дітей при створенні художнього образу.

Завдання:
1. Навчити дитину свідомо використовувати елементарні основи образотворчої грамоти, користуватися ними як засобом, що дозволяє з найбільшою повнотою висловлювати своє уявлення про навколишньої дійсності, передавати настрій, стан, характер образу.
2. Поглиблювати і розширювати знання дітей про різних видах і жанрах образотворчого мистецтва. Вчити співвідносити настрій образів, виражених різними видами мистецтва.

Глава 1.1 Дитяча творчість.
Поняття «творчість» визначається як діяльність, у результаті якої дитина створює нове, оригінальне, проявляючи уяву, реалізуючи свій задум.
Дитяче творчість заснована на наслідуванні, яке слугує важливим чинником розвитку дитини, зокрема його художніх здібностей. Завдання педагога - спираючись на схильність дітей до наслідування, прищеплювати їм навички і вміння, без яких неможлива творча діяльність, виховувати в них самостійність, активність у застосуванні цих знань і вмінь, формувати критичне мислення.
Навчання грає величезну роль в «розумної творчої діяльності» дитини. Свідомість відіграє провідну роль у діяльності людини в цілому, де потрібно політ думки, сила уяви, що спираються на досвід та знання. Здатність аналізу у дитини наростають, прокладають шлях до нових досягнень у цій галузі. Саме в дошкільному віці закладаються основи творчої діяльності дитини, які проявляються в розвитку здатності до задуму і його реалізації.
Дитяче художня творчість пов'язана з особливостями сприйняття навколишнього світу. Засобом передачі дітьми образу служать різноманітність обрисів форм, лінійних контур, діти намагаються самостійно знаходити виразні засоби для втілення задуму( форму, колір, композицію), в творчому малюнку передають своє ставлення до зображуваного, використовують виразні прийоми, поширюючи їх на більшу кількість зображуваних предметів. Малювання, як і гра, допомагає дитині усвідомлювати себе і навколишній світ. Образи, які діти запам'ятовують на папері, є не що інше, як етапи їх особистого зростання. Малюнок дає йому можливість закріпити переживання на папері, подивитися на нього з боку, доповнити його. Все це дозволяє дитині змінюватися самому.
Діти талановиті майже в тому ж значенні, що і природа. «Майже» - тому що «твори» природи виникають як відбитки стихійного, не має мети процесу, а дитячі малюнки.
Необхідне участь дорослого у створенні дитиною вдалого малюнка - зазвичай не усвідомлюється нами тому, мабуть, що дитячий твір ми застаємо готовими і лише відзначаємо, що це твір талановитий. Дитині (часто непомітно для себе) допомагає творити дорослий, який бере на себе функції внутрішнього критика і частково творця.

Глава 1.2 Значення розвитку художньо-творчих здібностей дітей.
В дошкільному віці закладаються основи творчої діяльності дитини, які проявляються в розвитку здатності до задуму і його реалізації, в умінні комбінувати свої знання та уявлення, в щирій передачі своїх почуттів.
Малювання для дітей - органічна потреба, канал, по якому може реалізовуватися в матеріалі внутрішнє життя дитячої душі. Ще не вміючи виразити себе словом, дитина намагається карлючками відобразити переповнюють його враження від життя. Заняття образотворчої діяльності містять в собі великі можливості для всебічного розвитку - розумового, емоційного, естетичного, моторного, трудового. Малюючи, дитина постійно порівнює, аналізує, узагальнює - і це також формує його мислення.
При знайомстві дітей з творами образотворчого мистецтва відбувається формування особистості, розвитку її творчого потенціалу. Дитина усвідомлено використовує елементарні основи образотворчої грамоти, передавати в малюнку настрій, стан, характер образу. Дитина виявляє постійний і стійкий інтерес, потреба спілкуватися з прекрасним у навколишньої дійсності і творів мистецтва, відчуває задоволення і радість від зустрічі з ним.

Глава 1.3 Роль батьків у розвитку художньо-творчих здібностей дітей.
Велике значення для розвитку творчих здібностей дітей має сім'я. Краса в усьому, що оточує дітей вдома, викликає почуття радості, впевненості, зміцнює прихильність дітей до батьків.
Добре, якщо дитина в сім'ї має можливість розвивати свої художньо-творчі здібності: співати, танцювати, малювати і т. д.
У процесі різноманітної діяльності формуються естетичні почуття дитини, її творчі здібності, розвивається талант. Увага до будь-якого прояву дитиною інтересу до якогось виду діяльності з боку батьків обов'язково, особливо якщо цей інтерес має стійку форму. В такому випадку дітей треба заохочувати, всіляко стимулювати розвиток їх творчих здібностей.
Невичерпним джерелом художніх здібностей дітей є природа. Екскурсія в природу, поїздка за місто, прогулянка в міському парку або просто на вулиці міста можуть стати для них джерелом прилучення до прекрасного. Правильно роблять ті батьки, які під час прогулянки ведуть розмову про навколишній. Дитина вміє милуватися квітами й тваринами, їх забарвленням і звичками, розвиває здатність бачити прекрасне і у нього виникає бажання відобразити у своїх малюнках, виробах.
Діти дошкільного віку люблять розглядати разом з батьками картини, фотографії. Перегляд телепередач, кінофільмів, якщо цим не зловживати, відкривають широкі можливості для прилучення дітей до прекрасного, тому вирішальна роль в організації дозвілля дітей належить дорослому.
Краса навколишнього світу, сприйнята дитиною в поетичних, художніх образах, глибше входять в його свідомість. Література, музика, живопис, народна творчість повинні бути постійними супутниками дітей в сім'ї.

Глава 1.4 Погляди вчених.
Педагогіка і психологія вирішують питання про дитячу творчість, виходячи з цілей і завдань виховання підростаючого покоління. Від виховання залежить успішний розвиток таких якостей, які в майбутньому забезпечать участь дитини у творчій праці.
Н.До.Крупська у промові на третій конференції з дошкільного виховання(1926р.) поставила питання про те, що вже у дошкільному віці потрібно формувати здібності, які потрібні для підготовки «вмілих працівників» у всіх галузях праці. Крупська Н.До. не раз вказувала на необхідність всіляко заохочувати і розвивати дитячу творчість.
Початок розвитку творчих здібностей дітей падає на дошкільний вік, коли змінюється характер їх діяльності в порівнянні з раннім дитинством. Цей тип діяльності Л. С. Виготський характеризує як період до творчої діяльності, він писав: «Вищі вираження творчості досі доступні лише небагатьом геніям людства, але в щоденній навколишнього нас життя творчість є необхідною умовою існування, все що виходить за межі рутини і в чому міститься хоч нота нового, зобов'язане своїм походженням творчому процесу людини. Якщо так розуміти творчість, то легко помітити, що творчі процеси виявляються у всій силі вже в ранньому дитинстві».
Уява старших дошкільнят набуває все більш активний характер, у них розвивається здатність до творчої діяльності. Так відзначала А. А. Люблінська: «Це підтверджується і тим, що все більша увага діти починають приділяти ідеї, тобто задуму свого твору. Ні діти, ні навіть школяр не намагається передати якусь абстрактну думку в образній формі. Ідейний задум 6-7 річної дитини зазвичай вичерпується сюжетом його малюнка, ігри або оповідання».
Цікаві думки про здібності дітей до творчості висловлюють діячі мистецтва. К. С. Станіславський радив акторів учитися у дітей, гру яких завжди відрізняє віра і правда.
Поет П. Антокольський стверджував, що всі діти мають обдарованості в тій чи іншій галузі мистецтва.
«Дитяча обдарованість проявляється і в спостережливості дітей, і в зорком схоплюванні ними подібності і характерних рис, у гострому музичному слуху, в надзвичайно розвиненому інстинкті наслідування,» - Л. С. Виготський
Б. М. Теплов, видатний радянський психолог, торкаючись питання розвитку дитячої творчості, писав: «Головна умова, яку треба забезпечити в дитячій творчості - щирість. Без неї всі інші переваги втрачають значення. Цій умові природно задовольняє то творчість, яке виникає у дитини самостійно, виходячи з внутрішньої потреби, без який-або навмисної педагогічної стимуляції».

Глава 2.1 Особливості формування художньо-творчих здібностей дітей.
Розглядаючи процес дитячого образотворчого творчості як поступово розвивається, необхідно знаходити способи його формування (методи і прийоми навчання, характерні для образотворчої діяльності: спостереження, художнє слово, показ способів зображення).
Як відомо, творчість дітей «харчується» образами дійсності, узяті зі спостережень.
Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприйняття предметів і явищ навколишнього світу. Для розвитку образотворчої діяльності у процесі спостереження необхідно розвивати естетичне сприйняття, вчити дітей бачити естетичні властивості та ознаки предметів. Діти повинні не просто дивитися на об'єкт, впізнавати та виділяти його властивості : форму, будову, колір і інші, вони повинні бачити його художні достоїнства. Необхідно постійно розвивати у дітей здатність розуміти, чим гарний той чи інший предмет, те чи інше явище. Спостереження дають дітям можливість створювати нові образи, за рахунок складної переробки побаченого у них з'являється вміння комбінувати форми в різних нових поєднаннях.
Цілеспрямоване, планомірне проведення спостережень відбивається на формуванні художнього сприйняття дітей, їх допитливості, інтересу. Спостереження формує у дошкільнят образне бачення світу, дійсності, а навколишня дійсність - це основа творчого процесу дитини.
Для формування творчості у ліпленні, малюванні, аплікації велике значення має взаємодія художнього слова. З дітьми проводяться бесіди, які допомагають звернути увагу на головне, вчать дітей емоційно сприймати художній образ.
Під час бесіди розглядаються різні способи зображення предметів (графічних, пластичних, декоративно-силуетних). Це формує у дітей уявлення про різному підході в передачі образу. Допомагає дітям у їх практичній діяльності давати різні варіанти колірних поєднань, композиційних побудов.

Глава 2.2 Робота з сім'єю.
Актуальним завданням в даний час є розвиток у дошкільнят художньо-творчих здібностей. Тому, розвиток творчих здібностей у дошкільника не може розглядатися тільки в рамках дитячого садка.
Процес розвитку творчих здібностей дітей батьки можуть бачити безпосередньо в дитячому садку-для цього організуються виставки творчих робіт дітей (малюнки, вироби).
Ефективним засобом роботи з сім'єю служить « папка-пересувка», яка вручається батькам. В папках міститься матеріал з консультаціями: психолога, музичного керівника, зміст консультацій може відповідати темі майбутнього батьківських зборів або анкетування.
Особлива увага приділяється спільної роботи дітей і батьків у групі дитячого саду при оформленні приміщення до святкових заходів. Вихователь заздалегідь обговорює з членами батьківського комітету майбутні справи, визначає обов'язки і обсяг роботи дорослих і дітей. Така спільна діяльність згуртовує колектив.
Таким чином, вихователь проводить роботу з сім'єю в трьох напрямках:
1. Вивчає досвід сімейного виховання і враховує його досягнення і прогалини у своїй педагогічній діяльності.
2. Надає дієву допомогу батькам у вихованні та творчому розвитку дітей.
3. Координує роботу з дітьми дитячого садка і батьків.
Узгоджена організованість у роботі дитячого садка і сім'ї - найважливіший принцип повноцінного виховання і розвитку творчості дітей.