logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

return_announcements(); ?>

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Методичні розробки.

«Освітнє середовище як засіб формування основ безпеки життєдіяльності дітей і дорослих в дошкільному закладі»

Автори: Подбельцева Тетяна Михайлівна, старший вихователь, Волошенко Ірина Олексіївна, вихователь, МБДОУ ЦРР-д/с N70 «Світлячок», р. Білгород.

Зміст:

Інформація про досвід

Технологія опису та становлення досвіду

Результативність досвіду

Бібліографічний список

Додаток до досвіду

1.Інформація про досвід

Тема «ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»
«Сім'я для дитини - джерело
суспільного досвіду. Тут він знаходить
приклади для наслідування і тут
відбувається його соціальне народження. І
якщо ми хочемо виростити морально
здорове покоління, то повинні вирішувати
цю проблему «всім світом»: дитячий
сад, сім'я, громадськість».
В. А. Сухомлинський

1.1. Умови виникнення й становлення досвіду
Дошкільний вік - найважливіший період, коли формується особистість і закладаються міцні основи досвіду життєдіяльності, здорового способу життя. Малюк за своїм фізіологічним особливостям не може самостійно визначити всю міру небезпеки. Тому на дорослу людину покладена місія захисту своєї дитини. Дітям потрібно розумно допомагати уникати пошкоджень, адже неможливо весь час водити їх за руку, утримувати біля себе.
Умовою становлення даного досвіду стало те, що однією з найсерйозніших проблем будь-якого міста і області є дорожньо-транспортний травматизм. До цього часу знизити його рівень не вдається. Щорічно в дорожньо-транспортних пригодах отримують поранення і гинуть діти. Як показує аналіз пригод з дітьми, проведений Державтоінспекцією, травми відбуваються через безтурботність, безвідповідального ставлення з боку дорослих до їх поведінки на вулиці, по необережності дітей, через недотримання або незнання правил дорожнього руху. Найпоширенішими помилками, які скоюють діти, є: несподіваний вихід на проїжджу частину у невстановленому місці, вихід з-за стоячого транспорту, непокори сигналам світлофора, порушення правил їзди на велосипедах і т. д., безпечність дітей на дорогах залежить від дорослих, від низького рівня їх культури поведінки. А ціна цього - дитяче життя.
Тому наш дошкільний освітній заклад приділяє велику увагу питанням здоров'я заощадження дітей та їх безпеки.
Провівши бесіди з дітьми ми переконалися, що самі батьки не виконують правила дорожнього руху, з чого дитина, що знаходиться поруч, може зробити висновок, що ці правила дотримувати необов'язково.
1.2. Актуальність досвіду
Всі ми живемо в суспільстві, де треба дотримувати певних норм і правила поведінки в дорожньо-транспортній обстановці. Найчастіше винуватцями дорожньо-транспортних випадків є самі діти, які грають поблизу доріг, переходять вулицю в недозволених місцях, неправильно входять в транспортні засоби і виходять з них. Однак діти дошкільного віку - це особлива категорія пішоходів і пасажирів. До них не можна підходити з тією ж міркою, як і до дорослих, адже для них дослівне трактування Правил дорожнього руху неприйнятна, а нормативне виклад обов'язків пішоходів і пасажирів на недоступній для них дорожньої лексиці, вимагає від дошкільнят абстрактного мислення, ускладнює процес навчання і виховання.
Правила дорожнього руху єдині для дітей і дорослих. На жаль, вони написані «дорослим» мовою без усякого розрахунку на дітей. Тому головне завдання вихователів і батьків - доступно роз'яснити правила дитині, а при виборі форми навчання донести до дітей сенс, небезпека недотримання правил, при цьому, не спотворивши їх змісту.
Першим вчителем, який може допомогти суспільству вирішити цю проблему повинен стати батько, але, як правило, батьки мають туманне уявлення про те, як навчити дитину безпечній поведінці на дорогах, опитування батьків, проведеного на початку навчального року, проблема безпеки дорожнього руху хвилює батьків, проте не всі батьки служать зразком зразкової поведінки на дорогах, в силу своєї зайнятості самі часто порушують правила дорожнього руху. Знання про правила дорожнього руху, дають дітям не регулярно від випадку до випадку і не в повному обсязі.
Актуальність досвіду роботи полягає в тому, що перше виховний заклад, перший внесемейный соціальний інститут, з яким вступають у контакт батьки - це дитячий сад. Подальший розвиток дитини залежить від спільної роботи батьків і педагогів. Адже як би серйозно не продумувались форми виховання дітей у дитячому садку, неможливо досягти поставленої мети без постійної підтримки та активної участі батьків у педагогічному процесі.
Даний педагогічний досвід розроблений в силу особливої актуальності проблеми: безпека дошкільників на дорогах і вулицях міста.
Аналіз статистичних даних, проведений спільно з співробітниками ДІБДР, дозволив виявити основні причини дорожніх порушень:

  • пасивність і байдужість дорослих в питаннях безпеки дітей на дорогах;
  • відсутність навичок безпечної поведінки на дорогах при сформованих знаннях правил дорожнього руху;
  • однотипність і традиційність використовуються вихователями методів і прийомів навчання і виховання дітей правилам безпечної поведінки на дорогах;
  • відсутність регулярного взаємодії з ГИБДД по пропаганді знань правил дорожнього руху серед батьків.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що тільки спільними зусиллями вихователів і батьків, використовуючи їх знання, терпіння і такт, можливо, навчити наших дітей навичкам безпечного спілкування зі складним світом переходу вулиць і доріг.

1.3. Провідна педагогічна ідея
Досвід роботи передбачає систематичну різнопланову роботу, використання творчих форм і методів навчання і виховання дітей, а також активні форми організації навчання педагогів, просвіти батьків з даної проблеми. Комплексне вирішення питань, співпраця з ГИБДД в ході реалізації проекту здатне змінити діяльність дошкільного закладу, створити умови для прищеплення дітям стійких навичок безпечної поведінки на дорозі.
1.4. Тривалість роботи над досвідом
Робота над досвідом охоплює період з вересня 2009 р. по травень 2012р.
Перший етап: Підготовчий.
Мета: визначити основні напрямки роботи.
Завдання: розробити концептуальні підходи до питань формування навичок забезпечення життєдіяльності дитини в дитячому саду.
Другий етап: Організаційний.
Мета: скласти програму взаємодії сім'ї, дитячого садка та міських служб, які забезпечують безпеку життєдіяльності людини.
Завдання: оцінити можливості суб'єктів профілактики; підготувати матеріально-технічну базу; створити необхідні умови (мотиваційні, організаційні, нормативно-правові, програмно-методичні, інформаційні, матеріально-технічні) для профілактики дитячого травматизму.
Третій етап. Основний.
Мета: провести заходи щодо профілактики дитячого дорожнього травматизму.
Завдання: підбір інноваційних методів роботи з організації профілактики дитячого дорожнього травматизму; підвищення професійної компетентності педагогів у питаннях профілактики дитячого травматизму; використання активних форм організації дітей.
Четвертий етап. Аналітичний.
Мета: систематизувати методичний матеріал і зіставити проміжні результати з завданнями педагогічного досвіду.
Завдання: кількісна та якісна обробка проміжних підсумків роботи.
П'ятий етап. Заключний.
Мета: узагальнення отриманого досвіду; осмислення його у вигляді моделі психолого-педагогічної взаємодії сім'ї, дитячого садка та міських служб, які забезпечують безпеку життєдіяльності людини.
Завдання: представити досвід міському педагогічному співтовариству.
1.5. Діапазон досвіду
Діапазон досвіду представлений системою роботи ДНЗ щодо формування основ безпечної життєдіяльності дітей і дорослих в ДОУ за допомогою освітньої середовища. Досвід роботи передбачає систематичну різнопланову роботу, використання творчих форм і методів навчання і виховання дітей, а також інтерактивні форми організації навчання педагогів, просвіти батьків з даної проблеми. Комплексне вирішення питань, співпраця з ГИБДД в ході реалізації досвіду роботи здатне змінити діяльність дошкільного закладу, створити умови для прищеплення дітям стійких навичок безпечної поведінки на дорозі.
1.6. Теоретична база досвіду
П. Лич та П. Статмэн у своїх дослідженнях зазначає, що перевага дошкільнят у навчанні персональної безпеки полягає в тому, що вони люблять правила і цілком дотримуються їх. Якщо правила ким-то забуваються, відхиляються, то малюк миттєво реагує на це. Прагнення дитини цього віку до логічності допоможе дорослим навчити його правилами безпеки.
К. Д. Ушинський писав, що «освіта зменшує кількість небезпек, що загрожують нашому житті, зменшує число причин страху і, даючи можливість виміряти небезпеку і визначити її наслідки, зменшує напруженість страху через цих небезпек».
Щоб захистити дітей від небезпеки, треба як можна раніше почати готувати їх до зустрічі з вулицею, міським рухом, привчати звертатися до старших за допомогою, а також і самим правильно і своєчасно реагувати на сформовану ситуацію. Чим раніше вдасться познайомити дитину з правилами дорожнього руху, сформувати у нього навички культури поведінки у транспорті, на вулиці, тим менше ймовірності небажаних пригод з ним на дорозі.
Навчання маленької людини починається з дитинства, коли поряд з малюком завжди знаходяться батьки, вихователі дитячого садка. Дорослі несуть відповідальність за життя і здоров'я дитини, зобов'язані навчити дитину життєво важливим правилами, підготувати його до зустрічі з різними складними, а часом і небезпечними життєвими ситуаціями. Тому необхідно виділити такі правила поведінки, які діти повинні виконувати неухильно, так як від цього залежить їх здоров'я та безпеку. Ці правила слід роз'яснити дітям, а потім стежити за їх виконанням. Однак безпека та здоровий спосіб життя - це не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка в різних ситуаціях. Крім того, діти можуть опинитися в несподіваній ситуації на вулиці, тому головним завданням є стимулювання розвитку у них самостійності та відповідальності.
Важлива роль у попередженні дитячого дорожньо-транспортного травматизму належить дитячій дошкільній установі. Саме педагоги і батьки повинні стати першими вчителями дитини у вихованні його, як дисциплінованого пішохода.
Статистичні дані про участь дітей у ДТП, а також відсутність якісного навчання дошкільнят з правилами дорожнього руху спрямовує педагогів та батьків нашого дитячого садка на пошук нових, більш досконалих підходів у вирішенні даного питання.
1.7.Новизна досвіду
Система діяльності МБДОУ по оволодінню дітьми базовими правилами поведінки на дорозі, представлена в проекті, відображає творчі підходи до вирішення даної проблеми, представляє цілеспрямовану, сплановану роботу всього колективу навчального закладу.

Вперед
   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове