logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів

Як формувати передумови до навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

Автор: Кособокова Любов Геннадіївна, старший вихователь, Муніципальне бюджетне дошкільна освітнє установа дитсадок комбінованого виду N278, р. Нижній Новгород

Мотивація визначає спрямованість
особистості і спонукання до діяльності

(А. Н. Леонтьєв).

Дошкільний вік - це період найбільш інтенсивного формування мотиваційної сфери. Серед різноманітних мотивів дошкільника особливе місце займає пізнавальний мотив, який є одним з найбільш специфічних для старшого дошкільного віку. У той же час, очевидно, що пізнавальна активність не є прямим наслідком віку, і далеко не всі сучасні дошкільнята володіють цим цінним якістю. Пізнавальний розвиток передбачає розвиток інтересів дітей, допитливості, мотиваційної сфери, розвиток уяви і творчої активності.

Показники вираженості пізнавальної мотивації:
1. Емоційна залученість дитини в діяльність (зосередженість на завданні; експресивно-мімічні прояви інтересу; позитивний емоційний фон; емоційні «сплески»);
2. Цілеспрямованість діяльності, її завершеність (здатність не відволікатися на сторонні подразники і доводити роботу до кінця);
3. Ступінь ініціативності дитини (наявність запитань, реплік щодо виконання завдання, власних пропозицій, зауважень, прохань про допомогу, а також діалогу з партнером про зміст діяльності).
Основним завданням розвиваючої роботи є надання дитині можливість самостійно обирати сферу докладання розумових зусиль, ставити собі мету і знаходити власні способи її здійснення.
Федеральний державний освітній стандарт безумовно повинен змінити роль педагога в системі освіти, а відповідно і завдання діяльності вихователя. Я вважаю, педагог повинен перетворитися з суб'єкта, який передає знання, професіонала, який навчить дитину, як отримати знання, допоможе розвинути у дитини пізнавальний інтерес, потреба в навчанні, мотивацію до навчання, створить умови для прийняття дітьми рішень, висловлювання дітьми своїх думок і почуттів, надасть недирективну допомогу дітям, підтримку дитячої ініціативи і самостійності. Педагог, який буде здатний побудувати варіативна розвивальна освіта, зможе сприяти всебічному розвитку дитини.
Основні принципи при організації пізнавальної діяльності:
1. Емоційна залученість дорослого в пізнавальну діяльність (ПД). Тільки в тому випадку, якщо дорослий сам з інтересом занурений в яку-небудь діяльність, може відбуватися передача особистісних смислів діяльності дитини. Він бачить, що можна отримувати задоволення від інтелектуальних зусиль, переживати «красу вирішення» проблеми. У роботі передбачається не тільки «активність присвоєння» з боку дитини, але і «активність віддачі» з боку дорослого
2. Стимуляція допитливості дитини. У роботі слід використовувати оригінальні іграшки та матеріали, які можуть викликати інтерес, здивування, укладати у собі загадку (коробочка з секретом, гіроскоп, стрічка Мебіуса, пазли, магніти, розглядання картинок із зображенням екзотичних тварин і птахів та ін).

3. Передача ініціативи від дорослого дитині. Важливо не тільки зацікавити дитину, але і навчити його ставити собі цілі в процесі пізнавальної діяльності й самостійно знаходити способи їх здійснення.
4. Безоценочность. Оцінка дорослого (як позитивна, так і негативна) може сприяти фіксації дитини на власних успіхах, переваги і недоліки, тобто розвитку зовнішньої мотивації. Якщо ми прагнемо до розвитку внутрішньої мотивації ПД, то слід акцентувати увагу на самій діяльності та її ефективності, а не на досягненнях дитини.
5. Підтримка дитячої активності, дослідницького інтересу і цікавості. Дорослий прагнув не тільки передати ініціативу дитині, але і підтримати її, тобто допомогти втілити дитячі задуми, знайти можливі помилки, впоратися з виникаючими труднощами. Якщо діти переривають заняття, яке вони самі вибрали, то дорослий пропонує (але не наполягає) разом завершити те, що було задумано дитиною.

Метод моделювання ігрових проблемно-практичних ситуацій
- спеціальна порушення звичної організації навчально-пізнавальної діяльності;
- «поява» перешкод або особливих умов у процесі здійснення діяльності;
- перенесення акцентів на пошукову діяльність;
- свобода дітей у виборі засобів і способів реалізації діяльності;
- загальна відповідальність за результат діяльності на основі взаємодопомоги і взаємоконтролю;
- введення значущою для дітей мотиваційної діяльності.
При організації НОД необхідно обов'язково планувати:
- навчальні завдання;
- навчальні дії;
- контроль;
- оцінку.
Висновок: При правильній організації освітнього простору, різноманітність матеріалів і форм роботи з дітьми на етапі завершення рівня дошкільної освіти, можливо ми досягнемо цільових орієнтирів, передбачених ДО ФГОС. І пізнавальний мотив у старших дошкільників буде повноцінно сформований. Діти оволодіють культурними способами діяльності, будуть проявляти ініціативу і самостійність у всіх видах діяльності, цікавитися причинно-наслідковими зв'язками, схильні спостерігати ,експериментувати, аналізувати, здатних прийняти власні рішення, спираючись на знання та вміння, отримані в дошкільному віці.

 
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове