Консультації для вихователів

Психологічна безпека особистості дитини в ДНЗ.

 Автор: Хирьянова Інна Вікторівна, педагог-психолог, Муніципальне дошкільний навчальний заклад «Дитячий сад комбінованого виду N 14 р. Олексіївка Білгородської області»

Поняття психологічна безпеканайчастіше розкривається через використання понять психічне здоров'я і загроза. При цьому психологічна безпека трактується як такий стан, коли забезпечено успішне психічний розвиток дитини й адекватно відображаються внутрішні і зовнішні загрози його психічному здоров'ю.
Сам зміст поняття безпека означає відсутність небезпек або можливість надійного захисту від них.
Стосовно дітей дошкільного віку основними показниками сформованості психологічного здоров'я є:

• процес адаптації при вступі в ДНЗ;
• рівень розвитку комунікативних навичок;
• рівень позитивної мотивації до соціально важливої для даного віку діяльності;
• відсутність відхилень в поведінці.

Небезпека ж розглядається як наявність і дія різних факторів, які є дисфункціональними, які дестабілізують життєдіяльність дитини, загрозливими розвитку його особистості.
Передбачити виникнення небезпеки досить складно. В даний час немає достатньо обґрунтованої та детальною загальної класифікації загроз психологічної безпеки та можливих джерел їх у дошкільному закладі. Але в той же час і оздоровча програма без системи попереджувальних заходів буде не настільки ефективною.
Основні джерела загроз психологічної безпеки особистості можна умовно розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні.

До ЗОВНІШНІХ ДЖЕРЕЛ загроз психологічної безпеки дитини слід віднести:
1. Маніпулювання дітьми, завдає серйозної шкоди позитивному розвитку особистості. Це проявляється в тому, що дорослі прагнуть все зробити за дитину, тим самим позбавляючи його самостійності і ініціативи, як в діяльності, так і у прийнятті рішень.
2. Індивідуально-особистісні особливості персоналу, що бере участь в освітньому процесі і щодня вступає у взаємодію з дітьми.
3. Міжособистісні стосунки дітейу групі. Буває так, що дитяче співтовариство відкидає когось з однолітків, а вихователі довгий час цього не помічають або не знаходять достатньо ефективних засобів для усунення такого явища. В результаті у відкидала дітей з'являється відчуття дезорієнтації в микросоциуме, яким є для дитини дошкільний заклад. Крім того, в дитячому колективі вже в ранньому віці можуть проявлятися грубість і жорстокість, на яку також немає належної реакції педагогів.
4. Ворожість навколишнього дитини середовища, обмежений доступ до іграшок, не продумано колірне і світлове оформлення простору; відсутні необхідні умови для реалізації природної потреби в русі; діють необґрунтовані заборони, викликані псевдозаботой про безпеку дитини.
5. Недотримання гігієнічних вимогдо утримання приміщень і, у першу чергу, відсутність режиму провітрювання.
6. Інтелектуально-фізичні та психоемоційні перевантаженнячерез нераціонально побудованого режиму життєдіяльності дітей, одноманітність буднів.
7. Нераціональність і убогість харчування, його одноманітність і погана організація.
8. Неправильна організація спілкування. Переважання авторитарного стилю, відсутність зацікавленості дитиною з боку дорослих.
9. Недооцінка значення загартовування, скорочення тривалості перебування дитини на свіжому повітрі.
10. Відсутність зрозумілих дитині правил, що регулюють його поведінку в дитячому суспільстві.
11. Несприятливі погодні умови.
12. Неувага до дитини з боку батьків, асоціальна сімейна мікросередовище і т. д.

ВНУТРІШНІМИ ДЖЕРЕЛАМИ загроз психологічної безпеки дитини можуть бути:
1. Сформувалися внаслідок неправильного виховання в сім'ї звички негативної поведінки. В результаті малюк свідомо відкидається дітьми і підсвідомо дорослими.
2. Усвідомлення дитиною на тлі інших дітей своєї успішності. Це сприяє формуванню комплексу меншовартості і зародження такого, наприклад, негативного почуття, як заздрість.
3. Відсутність автономності. Пряма залежність у всьому від дорослого, породжує почуття безпорадності, коли доводиться діяти самостійно.
4. Індивідуально-особистісні особливостідитини, наприклад сформувалися (не без допомоги дорослих) боязкість або звичка постійно бути в центрі уваги.
5. Патологія фізичного розвитку, наприклад, порушення зору, слуху і т. п.

ЗАГАЛЬНИМИ ж источникоми загроз психологічної безпеки дитини є інформація, яка неадекватно відображає навколишній світ, тобто вводить його в оману, у світ ілюзій.
Простіше кажучи, коли дорослі дурять дитини. І це може призвести до психологічного зриву. Наприклад: переконують, що мама скоро прийде, і малюк знаходиться в стані напруженого очікування.

ОЗНАКИ СТРЕСОВОГО СТАНУ малюка при порушенні його психологічної безпеки можуть проявлятися:

• труднощі засипання і неспокійному сні;
• у втоми після навантаження, яка зовсім недавно його не стомлювала;
• у безпричинної уразливості, плаксивості або, навпаки, підвищеної агресивності;
• в неуважності, неуважності;
• в неспокої і непосидючість;
• у відсутності впевненості в собі, яка виражається в тому, що дитина все частіше шукає схвалення у дорослих, буквально тулиться до них;
• у прояві впертості;
• у тому, що він постійно смокче соску, палець або жує щось, занадто жадібно без розбору їсть, захоплюючи при цьому їжу (іноді, навпаки, відзначається стійке порушення апетиту);
• в боязні контактів, прагнення до самоти, у відмові брати участь в іграх однолітків (часто дитина безцільно бродить по груповій, не знаходячи собі заняття);
• у грі з статевими органами;
• в утримуванні плечей, гойданні головою, тремтінні рук;
• у зниженні маси тіла або, навпаки, що починають проявлятися симптоми ожиріння;
• в підвищеній тривожності;
• в денному і нічному нетриманні сечі, яких раніше не спостерігалося, та в деяких інших явищах.

Всі вище перелічені ознаки можуть говорити нам, що дитина перебуває в стані психоемоційної напруги, тільки в тому випадку, якщо вони не спостерігалися раніше.
Слід зазначити і те, що не всі ознаки стресового стану можуть бути явно виражені. Але, слід турбуватися навіть у тому випадку, якщо є хоча б якісь з них.
Наявність вищевказаних симптомів нерідко свідчить про виникнення психосоматичних розладів, які можуть негативно позначитися на самопочутті та поведінці дитини. Ігнорування їх зазвичай призводить до стійких порушень не тільки здоров'я, але і в особистісному розвитку. Буває, що такі діти згодом стають брехливими, невпевненими в собі, схильними до безплідних мрій, боягузливими, некомунікабельними. У них як спосіб захисного поведінки дуже рано з'являється соціальна маска.
Надійними показниками того, що засоби психологічної безпеки обрані вірно, служать гарний настрій малюка, що проявляється їм почуття бадьорості, радості, впевненості.

ІСНУЄ ЧИМАЛО ПРОГРАМ забезпечення психологічної безпеки особистості дитини в дитячому саду.
Наприклад:
1. Комфортна для психологічного стану дітей організація режимних моментів
2. Система профілактики психоемоційного стану дітей засобами фізичного виховання: водні процедури, масаж, спеціальні оздоровчі ігри, що викликають позитивні емоції.
3. Арома - та фітотерапія - шляхом підбору спеціальних рослин і колірного рішення інтер'єру, сприяють зняттю напруги.
4. Робота з природним матеріалом: глиною, піском, водою. Зазвичай це відволікає дітей від неприємних емоцій.
5. Музична терапія - регулярно проводяться музичні паузи, гра на музичних інструментах.
6. Контроль і регулювання психоемоційних та фізичних навантажень.
7. Надання дитині максимально можливої в цьому віці самостійності і свободи.
8. Контроль самопочуття і настрою дитини, своєчасна їх корекція.
9. Створення предметно-розвивального середовища все установи, розширення можливості контактів дитини з іншими дітьми і дорослими.