logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів

Використання технології «методу проектів» у музейній педагогіці.

Автор: Балышева Л. Н, вихователь, МБДОУ «Дитячий садок N 87 комбінованого виду»

Останнє десятиліття - це роки інтенсивного оновлення педагогічного процесу, переосмислення самої сутності дошкільної освіти. Створити такі умови, в яких дитина змогла б максимально самореалізуватися, тобто встановити власні відносини з суспільством, історією, культурою людства - є однією з основних завдань виховного процесу. Зараз вже ні в кого не викликає сумніву, що прилучення до культури та історії слід починати з дошкільного віку. Термін «соціалізація» походить від латинського слова socialis - громадський, що означає процес засвоєння певної системи знань, норм і культурних цінностей, що дозволяють дошкільнику активно і компетентно брати участь у житті суспільства. Соціалізація дитини - явище багатогранне, яке відбувається під впливом різних факторів: спадковості, атмосфери, в якій дитина виховується, середовища, що оточує його, самопізнання і саморозвитку.
Головна мета соціалізації - становлення основ ціннісного ставлення до елементів соціальної культури: толерантного - до людей різних національностей, вікових і гендерних цінностей, дбайливого і шанобливого - до власним етнічним цінностям і надбань історії, гуманного - до людей, природи, навколишнього світу.
Соціальний розвиток - це процес ,під час якого дитина засвоює цінності, традиції ,культуру суспільства, в якому йому доведеться жити.
Соціальне виховання дошкільнят також розглядається на основі залучення дітей до культурно - історичним традиціям. Культурно - історичні традиції - це такі традиції, які накопичувалися безпосередньо у найближчому соціумі: працю, звичаї, ремесла, творчість, фольклор, виховання і вчення, архітектура і т. д. - все те, чим наповнена культурно - історичне середовище.
Основним чинником інтеграції соціальних і педагогічних умов у соціально - моральному вихованні дошкільнят є національно - регіональний компонент. При цьому акцент робиться на вихованні любові до рідного дому, природу, культуру малої Батьківщини.
На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти в рамках реалізації державної програми патріотичного виховання громадян РФ і впровадження національно - регіонального компонента в освіті намітилася тенденція до більш плідної співпраці музею та дошкільних освітніх установ, які починають бачити в музеї надійного союзника, допомагає зраджувати історичний і художній досвід від покоління до покоління. Музейна педагогіка як одне із напрямів діяльності музею, стає все більш звичною в практиці духовно-морального, громадянсько-патріотичного, історико-краєзнавчого виховання особистості в єдиному освітньому процесі. Важливою ланкою процесу соціалізації в рамках регіональної експериментального майданчика є використання технології «методу проектів» у музейній педагогіці . На сьогоднішній день, метод проектів дуже поширений в школах, але і в дошкільній освіті даний метод стає не просто популярним, але і «модним», що вселяє цілком обґрунтовані побоювання, бо де починається диктат моди, там нерідко відключається розум.
І всім нам дуже добре відомо, що на сьогоднішній день в умовах кардинальних змін у соціальному житті нашої країни , змін у галузі освіти, особливо актуальним стає реалізація багатьох сучасних проектів. Звичайно, згідно з нашими соціальними умовами життя, потрібно, навіть, напевно, необхідно використовувати в практиці дошкільного виховання метод проектів, але не «йти в нього з головою» і не «відключати» свій розум, як нас вже попереджають, а працювати з ним в міру.
Зараз дуже часто доводиться чути про широке застосування цього методу в практиці навчання дошкільнят, хоча на перевірку виходить, що йдеться або про інтегрованому традиційному (за цілями, прийомів, ролі педагога і дітей) навчальному занятті, або про якомусь загальному заході для педагогів, дітей і батьків. З іншого боку, освітня практика, в тому числі і нашого міста, вже накопичила достатньо матеріалів в області проектування, які можуть використовувати педагоги як джерело розвитку професійної діяльності.
Якщо говорити про проектуванні у сфері освіти, то важливо зауважити, що в даний час проектування в освіті розвивається у трьох напрямках.

1 Як особлива діяльність педагога перетворення педагогічної діяльності, приведення освітньої практики у відповідність із суспільними потребами.

2 Метод проектів як один із методів інтегрованого навчання дошкільнят, заснований в інтересі наступних, який передбачає самостійну активність дітей.

3 Соціальне проектування, яке є особливою діяльністю дітей з вирішення конкретних соціальних проблем, наприклад, допомога дорослим, озеленення ділянки, квітника, проведення фестивалів, акцій і інше.

Проект - це мета, прийнята і освоєна дітьми, актуальна для них, це дитяча самодіяльність, конкретне практичне творче справа, поетапне рух до мети, це - метод педагогічно організованого освоєння дитиною навколишнього середовища. Провідними педагогами, психологами доведено, що проектно-дослідницький метод у навчанні дошкільників є підготовчим етапом для подальшої його реалізації в роботі вчителя початкової школи.
Унікальним засобом забезпечення співпраці, співтворчості дітей і дорослих, способом реалізації особистісно-орієнтованого підходу до освіти є технологія проектування і використання методу проектів в ДНЗ з інтеграцією в різних освітніх галузях.
Один з принципів проектування, так само як і інтеграції є - визначення співвідношення знайомого та нового матеріалу. Метод проектів - у свою чергу, як інноваційна педагогічна технологія, орієнтується не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових .
Проект» - (лат.) «викинутий вперед», «промовець», «кидається в очі», тобто прототип, прообраз якого-небудь об'єкта, виду діяльності. Суть «методу проектів» в освіті полягає в такій організації навчального процесу, за якої учні здобувають знання й уміння, досвід творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до дійсності в процесі планування і виконання поступово ускладнюються практичних завдань - проектів, що мають не тільки пізнавальну, але й прагматичну цінність.
«Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу ці знання застосувати» - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює багато освітніх системи, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями. Іншими словами, проектний метод це інтегрована діяльність дітей, в результаті якої передбачається отримання певного продукту та його подальше використання .
Метод проектів як один із методів інтегрованого навчання дошкільнят, ґрунтується на інтересах дітей, дає можливість виховувати "діяча", а не "виконавця", розвивати вольові якості особистості, навички партнерської взаємодії. При цьому зберігати для дітей форму цікавої, захоплюючої гри.
Впровадження технології «методу проектів» у рамках експерименту сприяє: підвищенню самооцінки дитини, беручи участь в проекті, дитина відчуває себе значущим в групі однолітків, бачить свій внесок у спільну справу, радіє своїм успіхам. Забезпечило розвиток у дітей допитливість, прагнення вивчати традиції рідного краю. Метод проекту сприяє розвитку сприятливих міжособистісних відносин у групі дітей. Педагоги дошкільного закладу освоїли ідеї і методи проектної діяльності, можуть використовувати цю технологію в роботі з дітьми. Батьки стали активними учасниками освітнього процесу. Взаємодія з родиною дозволило домогтися найбільших результатів у роботі з дошкільниками.
Включення проектної діяльності в експеримент вирішило проблему створення міні музею в ДНЗ так як він є найбільш оптимальним засобом передачі інформації, і відбувається впровадження у виховно-освітній процес в ДНЗ коштів музеєзнавства та музейної педагогіки, створення в дошкільному закладі музейно-освітнього простору центром якого є міні музей.
Призначення музею - соціально - патріотичне виховання дошкільників, суть якого, з нашої точки зору, полягає в тому, щоб зростити в дитячій душі зерна любові до рідної природи, до рідного дому і сім'ї, історії та культури своєї країни, до всього, що створено працею рідних і близьких людей - тих, кого звуть співвітчизниками.
Особливо слід підкреслити виховну функцію музеїв, їх значимість у становленні розумового, морального, трудового, естетичного та екологічного виховання підростаючого покоління
Важлива особливість міні-музеїв - участь у їх створенні дітей і батьків. Дошкільнята відчувають свою причетність до міні-музею. Вони можуть: брати участь в обговоренні його тематики, приносити з дому експонати, хлопці зі старших груп проводити екскурсії для молодших, поповнювати їх своїми малюнками.
У цих музеях чіпати нічого не можна, а ось у міні-музеї не тільки можна, але і потрібно! Їх можна відвідувати кожен день, самому міняти, переставляти експонати, брати їх в руки і розглядати. У звичайному музеї дитина - лише пасивний споглядач, а тут він - співавтор, творець експозиції. Причому не тільки він сам, але і його тато, мама, бабуся і дідусь. Кожен міні-музей - результат спілкування, спільної роботи вихователя, дітей та їх сімей.
Значення музею у вихованні дитини не можна переоцінити. «Діалог» з музеєм розвиває у дітей наочно-дійове мислення, формує уявлення про предметному світі, створеному руками людини, допомагає сприйняттю чуттєвої основи слова, словесному опису об'єктів. Накопичений досвід роботи з музейної педагогіки показує, що створення музею також сприяє встановленню емоційної близькості у дитячо-батьківських відносинах.
Робота зі створення міні-музеїв згуртовує колектив вихователів, батьків, дітей. Батьки починають цікавитися педагогічним процесом, задають питання, пропонують допомогу. В результаті покращилися партнерських відносин з батьками, спостерігається зростання духовно-морального виховання дітей
Реалізація технології «методу проектів» в рамках регіональної експериментального майданчика показала ефективність використання цієї технології в музейній педагогіці. Теми багатьох проектів, що реалізуються в ДНЗ, поєднуються з темами, передбаченими програмами. Участь у проектній діяльності педагогів і батьків дозволило збагатити матеріально-технічну базу міні музею, наповнити новими експонатами . . .

Робота зі створення міні-музеїв згуртовує колектив вихователів, батьків, дітей. Батьки починають цікавитися педагогічним процесом, задають питання, пропонують допомогу. Зіставивши педагогічні спостереження від спілкування з дітьми, батьками, ми переконалися в тому, що в результаті поліпшення партнерських стосунків з батьками спостерігається зростання духовно-морального виховання дітей.

 

Список використаної літератури :

«Музейна педагогіка», під редакцією А. Н.Морозової, О. В. Мельникової, Творчий центр, Москва, 2008 р

Веракса Н.Е, Веракса А. Н. Проектна діяльність дошкільників , Мозаїка-синтез Москва, 2008

Майєр А. А. Управління інноваційними процесами в ДНЗ: Методичний посібник. ТЦ «СФЕРА»,2008

Проектний метод у діяльності дошкільного закладу: посібник для керівників і практичних працівників ДНЗ/авт.-упоряд.: Л. С. Кисельов, Т. А. Даніліна та ін. М.:Аркти,2003

Н.А. Рижова, Р. Н.Ларіонова, А. В. Данюкова «Міні-музей в дитячому садку»

ГОУ - Центр розвитку дитини N 2333 р. Москва

О. Тихонова, Дошкільнику про музейної культури :Методичний посібник для вихователів, педагогів ДНЗ і батьків.

   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове