logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів

Використання ігор у розвитку спілкування дітей молодшого дошкільного віку.

Автор: Романова Катерина Леонідівна, вихователь, Державне бюджетне освітня установа дитячий садок N72 комбінованого виду Калінінського району Санкт-Петербурга.

Гра - це такий складний соціально-психологічний феномен, який має важливу роль не тільки в житті дитини, але і протягом усього життя вже дорослої людини.
У житті людини гри завжди мали величезне значення, від розвитку навичок спілкування до корекції способів і методів людської взаємодії. Найбільшу ефективність у пізнавальному сенсі гра несе на собі саме в дитячому віці.
Предметна діяльність дитини, що виникає на межі дитинства і раннього дитинства, полягає в засвоєнні і виконанні предметних дій. Воно має провідне значення для розвитку дитини другого - третього року життя. В ході оволодіння предметними діями дитина опановує й тими психічними діями і якостями, які для цього необхідні. Засвоюючи вживання найпростіших знарядь, дитина разом з тим поступово починає засвоювати і загальний принцип, який полягає в тому, що впливати на речі можна не тільки руками, ногами, зубами, але і речами, спеціально для цього створеними.
На межі раннього і дошкільного дитинства виникають перші види дитячих ігор. Один з видів гри цього періоду - образно-рольова гра. У ній дитина уявляє себе ким завгодно і чим завгодно і діє у відповідності з цим образом.
Образно-рольова гра є джерелом сюжетно-рольової гри, яка яскраво проявляється з середини дошкільного періоду. Ігрове дію має символічний характер. Граючи, дитина під одним дією має на увазі інше, під одним предметом - інший. Не маючи можливості звертатися з реальними предметами, дитина вчиться моделювати ситуації з предметами-заступниками. Ігрові заступники предметів можуть мати дуже невелике схожість з реальними предметами.
Спочатку гра виникає у предметної діяльності дитини, коли деякі предметні дії починають виконуватися з предметами для цього не призначені (або зовсім без предметів), втрачають свій практичний сенс і перетворюються на зображення справжніх дій. Але це ще не сюжетно-рольова гра. В ній немає ні сюжету, ні ролей, і вона називається образотворчої грою. Перехід від образотворчої гри до сюжетно-рольової включає зв'язування окремих ігрових дій у більш-менш цілісний сюжет (тобто зображення певної події) і прийняття дитиною на себе тієї чи іншої ролі (мами, виховательки і т. д.).
Потреба в мовному спілкуванні розвивається у дитини через спілкування з дорослим з приводу предметної діяльності. Саме в предметній діяльності створюється основа для засвоєння значень слів і зв'язування їх з образами предметів і явищ навколишнього світу.
Спостерігаючи за оточуючим і діючи самостійно, отримуючи при цьому правильні словесні пояснення дорослих, дитина все більше пізнає навколишнє, орієнтується в ньому, осмислює доступні його розумінню явища і події. Під впливом розвитку мови і в процесі діяльності у дітей відбувається подальше вдосконалення психічних процесів: сприйняття, уваги, пам'яті, починають розвиватися уява, яка найбільше проявляється в ігровій діяльності.
В кінці другого - початку третього року життя перед дорослими стоїть завдання розвитку індивідуальної гри кожної дитини, що є сприятливою передумовою спільних ігор дітей у більш старшому віці. На цьому етапі важливо навчити дітей діям з іграшками, використанню їх за призначенням, потрібно викликати інтерес до різних іграшок, показувати їх ігрові можливості, тобто вчити способів дій з ними. Поряд з цим слід підводити дітей до розуміння того, що не можна заважати іншим, коли вони грають, не можна віднімати іграшки. Необхідно формувати стійкість ігрової діяльності, вміння зосередитися на своїй грі.
Індивідуальна гра організовує поведінку дитини, формує зосереджену діяльність, вміння діяти поряд з іншими і не заважати їм. В індивідуальній грі є передумови для виникнення колективної гри: з'являється інтерес до діяльності інших дітей, емоційна чуйність. Щоб у процесі гри розвивати позитивні взаємини, необхідно створювати умови, що сприяють об'єднанню дітей.
Ще більше можливостей для виникнення взаємин між дітьми надає сюжетно-рольова гра, наприклад гра в перукаря, лікаря неможлива без партнера. Діти домовляються: «Давай я підстрижу тебе», «Спочатку ти мене, потім я тебе...»

Сюжетно-рольова гра виникає не відразу. Наприкінці другого року життя дитина починає послідовно відтворювати кілька взаємопов'язаних дій: годує ляльку, вкладає її спати, гуляє з нею. На третьому році він вже годує не так, як раніше, просто прикладаючи до рота ляльки тарілку, - а що наливає в чашку, тарілку, використовує ложку, миє посуд. Але дії дитини ще не завжди правильно відображають їх реальну послідовність. Він може одночасно лікувати, годувати, катати ляльку на машині. Істотне зрушення в грі відбувається до кінця року, коли дитина наділяє ляльку ім'ям, називає себе ім'ям дорослого, веде в грі розмову і від імені дорослого, і від імені ляльки. Вона стає для дитини заступником людини. Ігрові дії, вчинені з лялькою шикуються в правильній послідовності. Діти відтворюють пережиті ситуації по пам'яті, діють за попереднім задумом.
Що стосується взаємозв'язок гри і спілкування у періоді дошкільного розвитку дитини, то саме дошкільне дитинство (від 3 до 7 років) - це відрізок життя дитини, коли колишні рамки життя дитини - рамки сім'ї розсовуються до меж вулиці, міста, країни. Якщо в періоди дитинства і раннього дитинства дитина, перебуваючи в колі сім'ї, отримував необхідні умови для свого розвитку, то в дошкільному віці розширюється коло його інтересів. Подолавши кризу 3-х років дитина прагне до самостійності. З цього протиріччя народжується рольова гра - самостійна діяльність дітей, що моделює життя дорослих.
Рольова гра, або як її ще називають творча гра, що виявляється в дошкільному віці - це діяльність дітей, у якій вони беруть на себе «дорослі» ролі й в ігрових умовах відтворюють діяльність дорослих і відносини між ними.
Дитина, вибираючи певну роль, має й відповідної цієї ролі образ - доктора, мами, дочки, водія. Із цього образа випливають і ігрові дії дитини. Образний внутрішній план гри настільки важливий, що без нього гра просто не може існувати. Через образи й дії діти вчаться виражати свої почуття й емоції. У їхніх іграх мама може бути суворою або доброю, сумною або веселою, ласкавою і ніжною. Образ програється, вивчається й запам'ятовується. Всі рольові ігри дітей (за дуже невеликим винятком) наповнені соціальним змістом і служать засобом входження у всю повноту людських відносин.
У рольовій грі діти відображають свій навколишній світ і його різноманіття, вони можуть відтворювати сцени з сімейного життя, взаємин дорослих, трудової діяльності і так далі.
У спільній грі діти вчаться мови спілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги, навчається підкоряти свої дії, дії інших гравців.
Спілкування відіграє значну роль у психічному розвитку дитини. В процесі спілкування він отримує інформацію про предметах, явищах навколишнього світу, знайомиться з їх властивостями та функціями. У спілкуванні набувається інтерес дитини до пізнання. Спілкування з іншими людьми дозволяє йому багато чого дізнатися про соціальному оточенні, норми поведінки в суспільстві, його власні переваги і недоліки, погляди інших людей на навколишній світ. Спілкуючись з дорослими і однолітками, дитина вчиться регулювати свою поведінку, вносити зміни в діяльність, коригувати поведінку інших людей. Спілкування розвиває, формує емоційну сферу дошкільника. Весь спектр специфічно людських емоцій виникає в умовах спілкування дитини з іншими людьми.
Одним з ефективних засобів спілкування в ранньому та дошкільному віці є гра. Приклад дорослих, успіхи в загальному розвитку, і особливо в розвитку мови, уміння узгоджувати власні дії та рухи з іншими дітьми сприяють тому, що у другій половині третього року життя у дітей поряд з іграми поруч виникають спільні ігри і позитивні взаємини поза грою.

   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове