Консультації для вихователів

Про духовній музиці.

Автор: Ушакова Віра Леонідівна, музичний керівник, МБДОУ д/з N1 р. Білгород.

Для життя людини не менш важлива середовище, створена культурою предків'-і їм самим.
Д. Лихачов
В один з моментів мого життя постала необхідність вирішити дуже важливі питання: що таке душа і що таке дух? Як вони взаємопов'язані? Що таке духовність? Щоб на них відповісти, довелося піти зовсім нового шляху. Дорогу, як відомо, здолає той, хто йде, а хто наглить впаде. Знайомства з цікавими людьми, які намагаються подарувати тобі частинку душі, прочитані книги, абсолютно незнайома музика наповнили життя сенсом та безліччю яскравих незабутніх вражень.
Моя професія - музичний керівник. Для мене це творчість. А творчість треба вкладати всю свою душу, все своє майстерність і натхнення. Натхнення ж мені дають знання і люди, які зустрілися на життєвому шляху. Вони незвичайні, піднесені, наповнені світлом, радістю, любов'ю. А це визначення, властиві і духовній музиці.
Духовна музика разом з народною є найдавнішим шаром і налічує тисячолітній період свого розвитку з моменту прийняття християнства. Релігійно-духовна культура завжди була частиною життя народу, в ній по-своєму втілені риси його характеру, психології, особливості побуту. Сторінки історії, відобразили особливу піднесену сторону життя суспільства. В ній накопичено величезну кількість творів, які мають високу естетичну і моральну цінність. Це воістину величне національне спадщина російського народу.
Духовна музика є надбанням не тільки віруючих людей, хоча для них вона наповнена особливим змістом. Сьогодні до неї тягнуться люди різних віків і професій, і не тільки тому, що це гарна музика - в ній приховані глибокі національні корені, це живе джерело духовності. Твори церковної музики - найбільші музичні пам'ятки вітчизняної культури. Вони є всенародним надбанням, загальнолюдською цінністю. Неповажне ставлення до церковного мистецтва негативно позначилося на розвитку всієї сучасної культури і морального стану суспільства. Кожна людина, віруючий і невіруючий, повинен знати свою культуру в усьому її різноманітті: класичної, народної та того пласта російської православної музики, який виявився забутим.
Характерною рисою розвитку культури в нашій країні за останні роки стало повернення до її традиційних основ, в тому числі й до релігійно-духовних.
Це явище не випадкове і викликано багатьма причинами, зокрема тривожної соціокультурної ситуацією сьогоднішнього дня. Відновлюються храми, відроджуються традиції церковного співу, духовна музика вводиться в освітні програми для дітей.
Що дасть дітям прилучення до православної музики? По-перше, знання історії витоків культури своєї країни. По-друге, духовна музика, як синтез релігії і мистецтва, служить засобом естетичного та морального виховання. Вона допоможе звернути дітей до совісті, добра, краси, внутрішньої дисципліни; сприятиме розвитку почуття любові і співчуття до людини, уважного і дбайливого відношення до природи. По-третє, слуховий досвід дітей поповниться новими інтонаціями, образами, відмінними від фольклору і класичної світської музики.
Через духовну музику діти стикаються з вічними моральними істинами, розкриють для себе вищу гармонію світобудови. Нарешті, духовна музика може стати однією їх форм художнього пізнання світу.
Введення дитини в світ духовної музики має свої особливості і складності. Педагог повинен достатньо володіти матеріалом, методикою роботи, мати необхідні ноти та звукозапису. Обов'язково потрібно враховувати, що діти можуть бути різних національностей, віросповідань, невіруючі.
Відомо, що релігійна культура звернена до моральності, до того, як повинен ставитися до світу, оточуючих його людям, самому собі. Порушення людиною вищих законів моральності призводить суспільство до вельми драматичних наслідків.

Що ж входить в поняття «духовність»? Важко дати вичерпне розуміння терміна «духовне». Ймовірно, духовне - є рух до вищого, до моральності. Духовне - це зв'язок земного з неземним, для віруючої людини з Богом.
У «Словнику російської мови» С. Ожегова читаємо:
«Духовний - 1. Відноситься до області розумової діяльності, до сфери духу. 2. Церковний, відноситься до духовенства».
На два значення слова «духовний» вказує і Ст. Даль: «Все що відноситься до Богу, церкві, вірі; все відноситься до душі людини, всі розумові і моральні сили, розум і воля».
У самому слові «духовність» відображено релігійне поняття «дух». Святий дух - одна з іпостасей Святої Трійці, єдиного Бога.
Духовні образи природно входили в світські твори багатьох російських композиторів. Несуть моральну чистоту, внутрішній спокій і гармонію, вони нерідко протиставлялися суєті, бунтарством і порочності навколишнього світу.
Ось, наприклад, «Дитячий альбом» Чайковського П., деякі п'єси з якого входять в програму для дитячого садка. У тридцяти п'єсах цього фортепіанного циклу відображено життя дітей дворянського стану другої половини XIX століття.
Тут є п'єси-гри: «Гра в коники», «Марш дерев'яних солдатиків»; три п'єси розповідають сумну історію про ляльку; п'єси-танці: «Вальс», «Мазурка», «Полька»; п'єси-пісні: «Російська пісня», «Італійська пісня», «Старовинна французька пісня», «Неаполітанська пісня». Композитор ніби показує, чим заповнений день дитини. Але починається і закінчується день молитвою. «Ранкова молитва» («Ранкові роздуми») - це перша п'єса циклу, а остання - «В церкві» («Хор», «Хорал»), в якій композитор використовує справжній церковний спів на шостий глас «Помилуй мя, Боже, по велицей милості Твоїй». Обидві п'єси об'єднує піднесене, зосереджене звучання, направляє людину на роздуми. Для них характерний спокійний, розмірений ритм, стримана, як молитовна мова, мелодія. Якщо ранкова молитва - світла, пронизана почуттям тихої радості, очікування нового дня, вечірня - сповнена печалі і смутку.
Духовні образи знайшли яскраве втілення і в російських операх. Це «Іван Сусанін» Глінки М., «Сказання про невидимий град Кітеж» Н. Римського-Корсакова, «Борис Годунов», «Хованщина» М Мусоргського та ін
Оптимальним для духовно-морального виховання в дитячому садку є проведення сезонних музично-ігрових свят: восени - «Ярмарок», взимку - «Новий рік», «Різдво», «Святки», «Захисники Вітчизни», «Масляна», навесні - «Наші улюблені», «Свято птахів», «Великдень», «Ніхто не забутий і ніщо не забуто», «Іменини берізки» (Трійця).
Діти разом з дорослими досліджують особливості кожного свята. Старші дошкільники встановлюють його взаємозв'язок з сезонними змінами в природі, з трудом предків в минулому і дорослих в даний час, а також з важливими датами, подіями суспільного життя.

Література

1. Л. B. Кукуєва, Духовно-моральне виховання дошкільнят на культурних традиціях свого народу, Москва, 2005
2. І. в. Кошмина, Російська духовна музика, Москва, Владос, 2001
3. О. П. Радынова, Музичне виховання дошкільнят, Москва, 2001 р.
4. В. І. Даль, Тлумачний словник живого Великоросійського мови, Москва, Олма-Пресс, 2005
5. С. Ожегов. Словник російської мови. Москва, 1998.