logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      <tr>
        <td align=k9

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Консультації для вихователів

«Духовно-моральне навчання казкою»

Автор: Глухова Олена Миколаївна, вихователь МБДОУ N5 р. Леніногорськ РТ.

«Казки злі і добрі можуть допомогти виховати розум. Казка може дати ключі для того, щоб увійти в дійсність новими шляхами, може допомогти дитині пізнати світ, може обдарувати його уяву і навчити не сприймати навколишній».

Д. Родарі.

Для того, щоб допомогти дітям впоратися з незавершеними їх у життя складними завданнями, я вважаю, що необхідно подбати про своєчасне і повноцінне формування у них мовлення. Це - основна умова успішного навчання. Всяка затримка в ході розвитку мовлення ускладнює спілкування дитини з іншими дітьми та дорослими, в якійсь мірі виключає їх з ігор, занять.
Що ж слід робити для того, щоб мова дитини розвивалася правильно? Виховання і навчання дітей дошкільного віку має бути комплексним. Одним із шляхів створення оптимальних умов для гармонійного розвитку дітей є поєднання загальноосвітніх і корекційних завдань.
Розвиток чистої мовлення у дітей дошкільного віку - завдання великої суспільної значущості, і її серйозність повинні усвідомлювати і батьки і педагоги.
На мою думку, організація спеціальної спільної діяльності з розвитку мовлення в дошкільному закладі буде більш успішною в тому випадку, коли у більшої частини дітей буде досить розвинене зорово-слухове зосередження на мовлення, та не менше половини дітей групи будуть володіти активної промовою.
Протягом 2012-2013 навчального року, я працювала над методичною темою: «Духовно - моральне - навчання казкою» в середній групі.
Актуальність даної теми пов'язана з тим, що на жаль, сьогодні у багатьох дітей, за результатами моніторингу, рівень мовленнєвого розвитку нижче покладеної норми. У силу вікових особливостей розвитку, у дошкільнят рівень передачі емоційних станів героїв недорозвинений ,інтонування ,сприйняття різних відтінків мови не відповідає віку.
В даний час вивчення проблеми мовленнєвого розвитку дошкільнят присвячується велика кількість науково-дослідних робіт психологів і педагогів. Дослідники відзначають, що , постійне вдосконалення мовленнєвих навичок, оволодіння літературною мовою є необхідними компонентами освіченості та інтелігентності надалі.
Важливими джерелами розвитку мовного розвитку є художня література та фольклорні твори: казки, билини, потішки.

Особливість казки полягає в тому, що розвиток особистості дошкільника відбувається в гармонії, узгодженості, з успішним оволодінням грамотної і зв'язним мовленням.
Виховні і навчальні властивості казки, як педагогічного засобу, відомі з давніх часів. Казка формує і підтримує у дітей дошкільного віку творчу систему цінностей людини, виховує, вирішує проблеми, заспокоює, і, будучи мовою дитини, допомагає педагогам багато чому його навчити.
Величезну роль в цьому покликаний зіграти рідну російську мову, багатство і різноманіття якого відображено в російських народних казках. А так само вищий психічний процес - уяву.
На жаль, сьогодні діти виховуються не стільки на російських народних казках, скільки на диснеївських мультфільмах. Дитячі психологи вважає це великим недоглядом батьків у справі виховання дітей. Багато малюки не чули ні про Колобка, ні про Червону Шапочку, ні про Ріпку, і дуже шкода. Тому що діти, яким читають казки, швидше починають говорити, і не просто видають набір слів, а виражаються цілими реченнями на хорошому літературному мові. Дуже багатьом дітям батьки не читають казки.
Казка - незамінний інструмент формування особистості дитини. Те, що дитина бачить і чує, є першими опорними точками для його майбутнього творчості. Він накопичує матеріал, з якого згодом буде будуватися його фантазія. Тому казки сприяють розвитку в дитині творчого мислення та уяви.
В даний час нерідко трапляються помилки, коли казка підбирається без врахування віку дитини, оповідач не користується прийомами емоційного підкріплення, що порушує естетичну цінність сприйняття. Не менш важливий і спосіб піднесення казки. Таким чином, казка є складовою субкультури дітей дошкільного віку, в той же час вона втрачає свою значимість, оскільки втрачається культура ознайомлення з нею. Читання казки було особливим ритуалом, який ретельно зберігали і передавали з покоління в покоління.
Мною були поставлені такі основні цілі та завдання навчання дошкільнят казкою :
Цілі: організувати роботу з розвитку мовлення дітей, навчання імпровізації за змістом знайомих казок та їх драматизації .
Завдання:
1.Продовжувати вдосконалювати діалогічну форму мовлення.
2. Розвивати вміння підтримувати невимушену бесіду; зв'язно, послідовно і виразно переказувати невеликі казки.
3.Працювати над звукопроизношением, звуковою культурою мовлення дітей, збагачувати словник.
4. Навчати дітей побудови повних і виразних відповідей за змістом прочитаної казки.
5.Формувати розуміння казки на основі побудови наочної моделі; вміння використовувати заступники при переказі не тільки всієї казки, а й окремих епізодів;
6. Виховувати вміння відрізняти казкові ситуації від реальних.

Роботу з казкою я будую таким чином:
1) читання або розповідь самої казки; її обговорення. Причому, в обговоренні дитина повинна бути впевнений, що він може висловлювати будь-яку свою думку, тобто все, що він говорить не повинно піддаватися осуду.
2) малюнок найбільш значущого для дитини уривка;
3) драматизація, тобто програвання казки в ролях. Дитина інтуїтивно вибирає для себе "цілющу" роль. І тут треба віддавати роль сценариста самій дитині, тоді проблемні моменти точно будуть програні.
Кожен етап обговорюється, т. к. важливі почуття дитини.
Знайомство з новою казкою в нашій групі відбувається щотижня ,весь виховний і навчальний матеріал розподілений на тиждень .Робота проводитися у вигляді занять(НОД) ,а також у процесі освітньої діяльності у межах режимних моментів.
Безпосередньо освітня діяльність.
В ході безпосередньої освітньої діяльності по мовному розвитку я здійснюю такі основні види діяльності дітей:
1. Слухання і запам'ятовування казок.
2. Переказування казки однією дитиною або почергово (по фразах) групою дітей.
3. Придумування продовження відомої казки або іншого кінця казки.
4. Придумування казок (групове або індивідуальне).
5. Малювання казок.
6. Розігрування казок (інсценування, ляльковий театр, музичні вистави).
7. Розвиваючі ігри на основі казкових образів і сюжетів, пов'язаних з природою і тваринами.( Гра в казку сприяє активізації різних сторін мовлення дітей: словника ,граматичного ладу ,діалогічної та монологічної мови ,вдосконалення звукової сторони мовлення. )
Перш ніж приступити до роботи над казкою, я визначаю на якому рівні знаходяться мої вихованці і вибираю конкретні способи реалізації матеріалу, намічаю послідовність читання казок протягом року, що визначається ускладненням змісту і відповідністю порами року.
Під час безпосередньої діяльності, я спостерігаю, як дитина реагує на ті або інші вчинки героїв, для того, щоб виявити ціннісні уявлення, страхи; відстежити пози дитини, рухи, міміку. Крім коментарів дитини тлумачу невербальні сигнали, щоб виявити найбільш значимі місця. Адже духовний світ дитини може збагачуватися в тому випадку, якщо він це багатство виховує через почуття співпереживання, радості, гордості, через пізнавальний інтерес.
Звертаю увагу на жарти і сміх дитини, на сполох, на ті моменти, які викликають особливий інтерес чи, навпаки, не привернули уваги дитини, на його коментарі по ходу розповіді. Хочу зазначити, що з ким із героїв казки себе ідентифікував дитина; здогадатися про це неважко за особистісних реакцій, тобто що проявляються емоціям.
Я прошу дитину розповісти улюблену казку чи оповідання, або найбільш запам'яталася. Улюблена казка, найчастіше, являє собою грубо спрощений життєвий сценарій і, виявивши, з ким із героїв - Героєм або Невдахою-ідентифікує себе дитина, можна визначити його "програму" на все доросле життя.
Висновок: Таким чином, в процесі планового, систематичного навчання і виховання дошкільників через казку можна досягти позитивних результатів діагностики: діти стануть краще, емоційно - виразно розповідати казки, знаходити в них епітети, порівнювати і активно їх використовувати; будувати розгорнуті відповіді на запитання за змістом знайомої казки і робити спроби складати власні, використовуючи наочні моделі.
З казки дитина дізнається багато нових слів, образних виразів, його мова збагачується емоційним та поетичною лексикою. Казка не тільки підвищує пізнавальний інтерес і мотивацію до навчальної діяльності, але й спонукає дитину аналізувати, міркувати, робити висновки.
Застосування казки в процесі навчання дітей дошкільного віку не тільки можливо, але і необхідно в силу ефективності цього засобу навчання.
Тобто, знайомство дошкільника з казкою, різноманітні дидактичні ігри на її основі, подальша інсценування казкового сюжету сприяють отриманню нових знань, розвитку насамперед мови, а також всіх психічних функцій і творчих здібностей маленького оповідача, художника, артиста.
Казка-те саме зерно, яке дає паросток любові до читання. Саме вона здатна розбудити в серцях дітей радість, захоплення, сформувати їх словниковий запас, мовлення, збагатити їх духовно і морально!


Бібліографічний список
  1. Алексєєва М. М.. Яшина в. І. Мовленнєвий розвиток дошкільнят: Навч. посібник для студ. высш. і середовищ. пед. навч. закладів. - М. 1999.
  2. Бородич А. М. Методика розвитку промови дітей. Навчальний посібник для студ. пед. ін-тів. - М. 1981.
  3. Виготський Л. С. Зібрання творів. Т4.5.
  4. Гвоздьов А. Н. Питання вивчення дитячої промови. - М.. 1961.
  5. Горбушина Л. А.. Николаичева А. П. Виразне читання і розповідання дітям дошкільного віку. - М: Просвітництво. 1983.
  6. Гриценко З. А. Ти дітям казку розкажи... Методика залучення дітей до читання. - М.: Лінка-Прес. 2003.
  7. Діагностика мовного розвитку дошкільнят: Науково-метод. посібник / Під ред. О. С. Ушакової. - М.. 1997.
  8. Михайлова Н.Б. Адаптований варіант Гейдельберзького тесту мовленнєвого розвитку дітей. // Сучасні моделі психології мови і психолінгвістики. - М. 1990.
  9. Павлова А. А. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей. // Сучасні моделі психології мови і психолінгвістики. - М. 1990.
  10. Проблеми вивчення мови дошкільника. Сб. наукових праць. присвячений пам'яті Ф. А. Сохіна. - М. 1994.
  11. Програма навчання. виховання і розвитку дитини в дитячому садку/ Під ред. М. А. Васильєвої. Т. С. Комарової // Дошкільне виховання. N 1-12. 2003.
  12. Розвиток мови дітей дошкільного віку: Посібник для вихователя дитячого садка/ в. І. Логінова.А.І. Максаков.М.І. Попова і ін; Під ред. Ф. А. Сохіна. - М: Просвітництво. 1984.
  13. Сучасні освітні програми для дошкільних установ: Учеб. посібник для студ. высш. і середовищ. пед. навч. закладів / Під ред. Т. В. Єрофєєвої. - М. 2002.
  14. Сохін Ф. А. Психолого-педагогічні проблеми розвитку мовлення дошкільника //Питання психології. -1989. - N3.
  15. Тихеева Е. І. Розвиток мовлення дітей (раннього та дошкільного віку) - М.. 1967.
  16. Тихомирова В. М. Школа розвиваючого читання. - Нижній Новгород. 1996.
  17. Розумове виховання дітей дошкільного віку / Під ред. Н. Н. Поддьякова, Ф. А. Сохіна. - М. 1984.
  18. Яшина в. І. Вивчення рівня мовленнєвої підготовки дітей дошкільного віку до навчання у школі. Спецкурс. Діагностика готовності дітей до навчання в школі. - М. 1992.
  19. Російські казки, збірка в обробці О. А. Богданової, Ленінград, 1991.
  20. Казки в обробці А. Н.Толстого. Москва, «Дитяча література», 1987.
  21. Казки народів світу. Збірник 12 томів. Москва - Мінськ, 1992.
  22. Л. Венгер, О. Дяченко, К. Тарасова, М. Крулехт. дошкільне навчання: програма, направлення на розвиток здібностей. «Дошкільне виховання» N 9-10, 1992.
  23. О. Дяченко, Н.Варенцова. Основні напрямки роботи за програмою «Розвиток» для дітей 2 мл. групи. Дошкільне виховання № 2, 1994.
  24. О. Дяченко, Н.Варенцова. Основні напрямки роботи за програмою «Розвиток» для дітей середньої групи. Дошкільне виховання № 3, 1994.
  25. О. Дяченко, Н.Варенцова. Основні напрямки роботи за програмою «Розвиток» для дітей старшої групи. Дошкільне виховання № 9, 1994.
  26. О. Дяченко. Особливості розвитку уяви розумово обдарованих дітей. Дошкільне виховання. N 8, 1993.
  27. Л. Венгер. Про що розповідає казка. Дошкільне виховання. N 5. 1994.
  28. А. Буличова, О. Дяченко. Можливості освітньої роботи з розумово-обдарованими дошкільниками 5-7 років. Дошкільне виховання № 3, 1995.
  29. Твори для читання дітям за програмою «Веселка». Д. Хармс «Веселий дідок». Д. Харріс «Братик лис і жаби». М. Яснов «Гри в слова» - лічилки, скоромовки. Дошкільне виховання № 8, 1994.
  30. Л. А. Венгер, О. М. Дяченко. Ігри та вправи з розвитку розумових здібностей у дітей дошкільного віку. - Москва, 1989.
  31. О. М. Дяченко, Е. Л. Агаєва. Чого на світі не буває? - Москва, 1991.
  32. Л. В. Успенська, М. Б. Успенський. Вчіться правильно говорити (вірші, оповідання). - Москва, 1991.
  33. Р. С. Швайко. Ігри та ігрові вправи для розвитку мови. - Москва, 1988.
  34. Т. В. Лінго. Ігри, ребуси, загадки для дошкільнят. (загадки з казок, стор 84, портрети героїв казок, стор 154). - Ярославль, 1998.
  35. Е. В. Субботский. Дитина відкриває світ. Де буває чари?. Стр. 89. - Москва, 1991.
  36. Н.Л.Вадченко, Н.В.Хаткіна. Азбука і сазки, загадки та підказки (енциклопедія для дітей). - Москва, 2000.
  37. Л. С. Вигодський. Розумовий розвиток в процесі навчання. - М.; 1935.
  38. Дитинство. Програма розвитку та виховання дітей у дитячому садку. Під ред. Т. В. Бабаєвої, З. А. Михайлової, Л. М. Гурович. - СПб.: Дитинство - Прес, 2003.
  39. О. С. Ушакова. Розвиток мови і творчості дошкільнят: ігри, вправи, конспекти занять. - М., 2001.
  40. Казки, придумані дітьми. // Дитина в дитячому саду. - 2002. - N 4. -с. 51.
  41. Е. Калунина. Виховання казкою. // Дитина в дитячому саду. - 2002. - N 5. - с. 73.
 
Rambler's Top100 Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове