logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Методичні розробки

"Розвиток зв'язного мовлення старших дошкільників через навчання складання розповідей по картині і серії сюжетних картинок"

Теоретико-практичні основи досвіду.

Моделюючи і налагоджуючи технологію роботи з розвитку зв'язного мовлення дітей зі складання розповідей по картині і серії сюжетних картинок на основі авторських конспектів занять, я спиралася на наступні досягнення педагогічної науки та педагогічного досвіду:

  • Сохін "Розвиток мовлення дітей дошкільного віку";
  • Е. В. Тихеева "Розвиток мовлення дітей";
  • "Методичні поради до програми "Дитинство";
  • О. Ушакова "Розвиток мовлення дітей";

Статті журналу "Дошкільне виховання":

  • Ст. Гербова "Розвиток мовлення на заняттях з використанням сюжетних картинок", N 8, 1998 р.;
  • Т. Гризик "Взаємодія дитячого садка і сім'ї з розвитку мовлення", N 6, 2000 р;
  • О. Ушакова, Л. Щадрина "Розвивайте мовлення дошкільника", N 2, 1997 р.;
  • Ст. Гербова "Заняття з розвитку мовлення", N 12, 1999 р.;
Технологія використання авторських конспектів занять щодо складання розповідей по картині і серії сюжетних картинок для розвитку зв'язного мовлення дітей.

Заняття з даних видів розповідання пропонується проводити один раз в місяць, чергуючи їх один з одним: п'ять занять щодо складання розповідей по картині і чотири - по складанню розповідей по серії сюжетних картинок. Інші види занять з навчання зв'язного мовлення (переказ літературних творів, складання творчих розповідей, складання описових розповідей про предметах, об'єктах і явищах природи) проводяться у відповідності з перспективним плануванням.

Вміння і навички щодо складання оповідань, отримані в процесі спеціально організованого навчання, закріплюються у спільну діяльність вихователя з дітьми, в індивідуальній роботі, а також у ході співпраці з батьками вихованців.

Батькам пропонується одна з найбільш ефективних форм роботи - заочне консультування, куди окрім загальних рекомендацій з розвитку мовлення дітей входить "Ігротека" - добірка практичних ігор та вправ на збагачення і розвиток словника в домашніх умовах, а також записані під диктовку дітей розповіді за картинами, серіями сюжетних картинок, творчі розповіді хлопців, які дозволяють батькам порівняти успіхи власної дитини з успіхами однолітків, обговорити з вихователем шляхи подолання труднощів.

Актуальність.

Проблема розвитку зв'язного мовлення дітей добре відома широкому колу педагогічних працівників: вихователям, вузьким фахівцям, психологам.

Давно встановлено, що до старшого дошкільного віку виявляються істотні відмінності в рівні мовлення дітей. Це показує мій досвід педагогічної діяльності. Головним завданням розвитку зв'язного мовлення дитини в даному віці є вдосконалення монологічної мови. Ця задача вирішується через різні види мовленнєвої діяльності: переказ літературних творів, складання описових розповідей про предметах, об'єктах і явищах природи, створення різних видів творчих розповідей, освоєння форм мовлення-міркування (пояснювальна мова, мова-доказ, мова-планування), а також складання розповідей по картині і серії сюжетних картинок.

Всі вищеназвані види мовленнєвої діяльності актуальні при роботі над розвитком зв'язного мовлення дітей. Але у мене особливий інтерес викликають останні, т. к. їх підготовка та проведення завжди були і залишаються одними з найважчих як для дітей, так і для педагога.

Діагностика вміння складати розповіді по картині і серії сюжетних картинок ═показала, що при списковому складі 18 дітей, семеро з них мають низький рівень умінь даного виду мовленнєвої діяльності (діти не можуть у встановленні зв'язків, тому допускають змістовні та смислові помилки в оповіданнях; при розповіді завжди потребують допомоги дорослого; повторюють розповіді однолітків; словниковий запас бідний). ═Десять - середній рівень (в розповідях діти допускають логічні помилки, але самі їх виправляють за допомогою дорослих та однолітків; словниковий запас досить широкий). І лише одна людина володіє тими вміннями, які відповідають високому рівню (дитина самостійна у вигадуванні оповідань, не повторює розповідей інших дітей; має широкий словниковий запас).

Я давно працюю в дитячому садку, і завжди намагалася сумлінно готуватися до занять, організовувати спільну діяльність вихователя з дітьми щодо складання розповідей по картині і серії сюжетних картинок. Але ті посібники, які були рекомендовані до використання вихователями, перестали відповідати моїм поглядам і вимогам до проведення занять з даних видів розповідання: майже завжди одноманітні частини занять - початок, основна частина і заключна. Початок заняття часто (див. методичні посібники Ушакової, Гербової) обмежується пропозицією відгадати загадку або послухати вірш. Автори програми "Дитинство", за якою ми працюємо вже третій рік, також пропонують серію занять з навчання складання розповідей по картині. Але ці заняття, на мій погляд, написані колишнім зразками: мають ту ж структуру, ті ж вимоги, що і заняття Гербовою і Ушакової. Змінилися лише назви картин і їх зміст. Діти вже з перших хвилин втрачають інтерес до майбутньої діяльності. Почасти тому в основній частині заняття я спостерігала низьку мовну активність. Не хочу сказати, що добре продумана перша частина заняття - запорука того, що діти будуть з успіхом демонструвати свої мовленнєві вміння в основній частині, оскільки це трудомістка, серйозна, тривала за часом робота, що вимагає від дітей навичок і вмінь. Але гарний, динамічний, цікаве, захопливе початок мобілізує дітей, викликає бажання, інтерес до того, що буде відбуватися далі. Цікава, захоплююча, змістовна кінцівка заняття також несе в собі певний сенс - залишає хороші враження і створює позитивні емоції.

Відомо, що процес розвитку мовлення у дітей протікає під керівництвом дорослого.

Але при цьому ефективність педагогічного впливу залежить від активності дитини в умовах мовленнєвої діяльності. О. Н. Сомкова, одна з авторів програми "Дитинство", розробник розділу "Розвиток мовлення дітей" пише, що дослідження останніх років (М. В. Крулехт, Р. В. Вергелес, О. В. Солнцева та ін) свідчать про те, що інтенсивність розвитку дитини в діяльності (в даному випадку мовленнєвої) прямо залежить від ступеня освоєння їм позиції суб'єкта цієї діяльності. Чим активніше дитина, тим більше він залучений в цікаву для себе діяльність, тим краще результат. Педагогу важливо спонукати дітей до мовленнєвої діяльності, стимулювати мовну активність не тільки в процесі щоденного спілкування, але і в процесі спеціально організованого навчання.

Необхідно вести цілеспрямовану систематичну роботу з навчання рассказыванию з використанням на заняттях більш ефективних, доцільних, цікавих, цікавих для дітей методичних методів, прийомів, засобів, які можуть сприяти появі інтересу у вихованців до даного виду мовленнєвої діяльності.

У зв'язку з цим переді мною постало завдання сприяти розвитку вміння складати розповіді по картині і серії сюжетних картинок в процесі спеціально організованого навчання за відповідною ═методикою, а так само з застосуванням прийомів, методів, засобів, здатних створити інтерес до заняття з перших хвилин і утримують цей інтерес на всьому його протязі.

Тому, я вважаю необхідним розробити серію авторських конспектів з навчання складання розповідей по картині і серії сюжетних картинок, де будуть дотримані ці вимоги.

   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове