Методичні розробки

"Сюжетно-рольова гра - як засіб емоційного, пізнавального і комунікативного розвитку дошкільників 5 - 7 років".

Проектна діяльність Муніципального автономного дошкільного навчального закладу "Центр розвитку дитини - дитячий садок N25" Приволзького району Казані р.

Виконавець: Ярусова Олена Олександрівна, старший вихователь I кваліфікаційної категорії МАДОУ "ЦРР - д/с N25", р. Казань.

Зміст:

Введення.

Діагностика ігрових інтересів дошкільнят підготовчої групи.

Анкетування.

Проблеми та напрямки подальшої роботи.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ НА 2008-2009 рр.

Конспект-сценарій "Людина-Павук і його друзі"

Введення.

Немає нічого гармонійніше граючої дитини: Сила цієї дитячої гармонії настільки велика, що дорослі, які спостерігають за дитячою грою, мимоволі посміхаються, переживаючи радість і захват.
Усе життя дитини-дошкільника пронизана грою, тільки так він готовий відкрити себе світові, і світ для себе.
Гра є однією з основних форм організації процесу виховання, навчання і розвитку в дитячому садку.
Гра - самоценная діяльність для дошкільника, що забезпечує йому відчуття свободи, підвладності речей, дій, відносин, що дозволяє найбільш повно реалізувати "тут і тепер", досягти стану повного емоційного комфорту, стати причетним до дитячого суспільству, побудованому на вільному спілкуванні рівних.
На сьогоднішній момент нерідко доводиться задаватися питанням: чому діти до кінця дошкільного дитинства не грають або грають погано? Вирішення даного питання сприятиме принципово нового підходу до освіти, вихованню дошкільників.
Ми виділяємо кілька причин даної проблеми:
- вихователі в дитячому саду не завжди знайомі чи не знайомі зовсім з ігровими інтересами своїх вихованців. Деякі з них, знаючи часом особливості сучасної дитячої ігрової субкультури, знаючи залучають дітей сюжети і образи, не враховують їх в організації ігор або з особистих міркувань не спираються на них. А адже саме інтерес забезпечує спрямованість і тривалість ігрової діяльності, робить процес розвитку дитини в ігровій діяльності цікавим і ефективним. Ігровий інтерес пронизує всі структурні компоненти сюжетно-ролевої гри: сюжет, роль, вибір іграшок і ігрових атрибутів, ігрові дії і діалоги, дотримання ігрових правил.
- зміст ігор, пропоноване дітям освітніми програмами не завжди сучасно, швидко мінливих інтересів дошкільнят. Звичайно, і сьогодні діти люблять грати в "Дочки-матері", "Шофера", "Магазин", але ці традиційні і улюблені ними сюжети вони з величезним задоволенням вводять своїх улюблених персонажів - Людини-Павука, Бетмена, Шрека, ляльок Сінді, Барбі, Кена.
- Сьогодні в теорії і практиці дошкільної педагогіці існує така проблема, як недостатня розробленість або відсутність педагогічних діагностик, що дозволяють вивчити особливості дитячої субкультури, зокрема ігрової. У зміст ігрової субкультури старшого дошкільника, насамперед, входять його ігрові інтереси та уподобання.
Виходячи з поставлених проблем і зазначені вище питання можна визначити одну з основних цілей своєї педагогічної діяльності.
Мета: створення для дитини ситуацію емоційного комфорту в грі.
Об'єктом діяльності: емоційний, пізнавальний і комунікативний розвиток дитини.
Предметом діяльності: Сюжетно-рольові ігри
Знаючи об'єкт і предмет, автор формує тему: сюжетно-рольова гра - як засіб емоційного, пізнавального і комунікативного розвитку старших дошкільників.
                І виділяємо основні завдання діяльності:
1. Вивчення теоретичної і практичної бази досвіду роботи
2. Визначення початкового рівня розвитку ігрової діяльності дітей старшого віку
3. Визначення рівня розвитку емоційної, пізнавальної та комунікативної сфери діяльності.
4. Удосконалення умов ігрової діяльності, що забезпечують нову якість виховання, освіти і розвитку
Дані цілі діяльності особливо актуальні для МАДОУ N 25, основними напрямками роботи якого є: - удосконалення умов для здобуття доступної та якісної освіти дітей дошкільного віку.
- вдосконалення освітнього середовища, що забезпечує нову якість освіти, через впровадження інноваційних технологій.
У "Програмі співпраці з сім'єю МАДОУ N 25 на 2008 - 2009 роки" виділили 6 груп основних проблем з урахуванням різнорідності соціальних груп батьків, з яких дві це:
- ігрова діяльність
- гра з дітьми
Ці проблеми виявилися найнижчими за зацікавленості батьків. Тому автор ставить для себе ще одну мету: привернути батьків до активної участі в житті і діяльності дитини, "жити для дитини, жити життям дитини".
До кінця дошкільного дитинства сюжетно-рольова гра дещо змінюється. Вона відрізняється різноманітністю тематики, ролей, ігрових дій, правил. Свідоме ставлення до виконання правил рольової поведінки відображає глибину освоєння сфери дійсності. Виконання ролі стає значущим мотивом ігрової діяльності. Роль закликає дітей підкорятися певним правилам поведінки і слідувати соціальним нормам. В змові на гру діти обговорюють задум;
При цьому вони можуть деталізувати сюжетні лінії, обговорювати обладнання та атрибути.
Тривала гра вимагає постійної уваги вихователя. Якщо в перших тривалих іграх його активність в їх організації та проведенні максимальна, то надалі самостійність дітей значно зростає і педагогу відводиться роль активного спостерігача, завжди готового допомогти.
Для того, щоб сюжетно-рольові ігри залучали дітей цього віку своєю новизною, необхідно ретельніше готуватися до них, так як нове у грі - це те, що в даний момент ще недостатньо освоєно, потребує уточнення, збагачення враження.
При плануванні гри слід пам'ятати, що бажання грати у дошкільників викликає спільна підготовка з вихователем цікавої гри. Наприклад, якщо передбачається "морська подорож", то хлопцям треба поставити питання: "Що нам знадобитися для нашої подорожі?" Вони дадуть відповідь: якір для корабля, квитки для пасажирів, карта, на якій буде визначатися маршрут прямування. Всі ці атрибути бажано виготовити з підручних матеріалів разом з дітьми. В цій спільній діяльності вихователю необхідно слухати і чути побажання дітей, адже здійснюється діалог між рівноправними учасниками педагогічного процесу. Обов'язково потрібно враховувати побажання всіх дітей, оскільки в них теж виявляються ігрові інтереси та уподобання.
У тому випадку, якщо у більшості дітей схожі інтереси і саме на них ви вирішили спиратися при організації сюжетно-рольової гри, не слід забувати про дітей з іншими інтересами. У цій ситуації необхідно пошукати варіанти суміщення дитячих інтересів в єдиному сюжеті, в загальній грі. Наприклад, кілька людей висловило грати в Шрека, а одна дівчинка категорично відмовляється від цієї гри і хоче бути Русалонькою, можна ввести обох персонажів в одну гру, таким чином, інтереси всіх дітей будуть враховані.
У другій половині дня дітей постійно забирають на різноманітні додаткові заняття, тому часто виникають ситуації, коли в середині гри дошкільнята повертаються у групу і хочуть брати участь в ній. Таку ситуацію необхідно враховувати заздалегідь при організації гри і продумувати 2-3 додаткові універсальні ролі на цей випадок. Якщо ці ролі розподілені, то слід зімпровізувати, наприклад, запропонувати дитині стати співробітником фотостудії, в обов'язки якого буде входити проявлення і друк фотографії, виготовлених дітьми по ходу гри. Таким чином, всі дошкільнята будуть залучені в одну загальну справу - гру, сюжет якої, безперервно збагачується і розвивається.
Для того щоб дошкільнята надалі самостійно продовжили грати, використовувані дітьми ігрові атрибути та іграшки слід розмістити в доступному для них місці, щоб забезпечити свободу дій. Ігрові атрибути повинні відповідати тематиці ігор, цікавих дітям. Так, якщо гра присвячена Людині-Павуку, то це має бути його костюм, якщо Вінні-Пуха, то його елементи костюма і костюма інших персонажів казки. Крім цього, слід звернути увагу кожної дитини на те, де знаходяться ці атрибути.

Спираючись на теоретичне підґрунтя своєї діяльності, і керуючись її темою, я, як старший вихователь, визначила структуру роботи, яка виразилася в поетапному плануванні цілей і змісту діяльності.
1 етап діяльності - підготовчий
Я вивчила нормативно-правові документи, теоретичні положення, методичні рекомендації. Використовуючи журнал "Дошкільне виховання", літературу, що містить методичний матеріал і досвід роботи МАДОУ N 25, були складені: - діагностики, що дозволяють виявити ігрові інтереси і вподобання дитини в дитячому садку і вдома,
- діагностика, спрямована на вивчення обліку вихователями ігрових інтересів дітей при організації сюжетно-рольових ігор.
На мою думку, результати діагностики повинні бути використані в плануванні і організації сюжетно-рольової гри навіть у тому випадку, якщо вони не влаштовують педагогів з якихось особистих причин. Але не можна забувати і той факт, що вихователь - керманич гри навіть тоді, коли він прямо не бере участь у ній.
Основним методом педагогічної діагностики дітей старшого віку автор визначив спостереження. Спостереження, дозволяє фіксувати прояв емоційних, пізнавальних інтересів та особливості спілкування дітей, спираючись на суб'єктивні чинники. Обговорюючи результати спостережень з педагогічним колективом, визначається найбільш повна характеристика параметра.
Основними проблемами 1 етапу діяльності стали наступні:
- недостатній вибір діагностичних методик для старшого віку.
- адаптаційні відхилення, викликані психофізичними особливостями дітей підготовчої логопедичної групи.
- недостатність сучасної методичної літератури з іграми, які б відповідали потребам нинішніх дошкільнят.
Завданнями 1 етапу, основного, я визначила виявлення початкового рівня розвитку та основних проявів емоційного, пізнавального і комунікативного рівня з допомогою вибраних діагностик; стимулювання розвитку даних рівнів шляхом підібраних сюжетно-рольових ігор.
Результатом первинної діагностики стало наступне:
57% дітей, перебуваючи в дитячому садку, найчастіше беруть пасивну участь в організації та проведення сюжетно-рольових ігор, віддаючи перевагу останнім читання художньої літератури(7% дітей), робота в куточку з образотворчої діяльності(25% дітей) або ж воліють настільно-друковані ігри (17%)
Причиною такого результату, на мою думку , є психофізичні особливості, відсутність інтересу дошкільників до пропонованих ігор.
65% дітей, перебуваючи в домашніх умовах, зовсім не грають в сюжетно-рольові ігри, воліючи комп'ютерні ігри або ж прогулянки з друзями.
Причиною такого результату, перш за все, є, на думку автора, пасивна роль батьків в ігровій діяльності дитини.
60% батьків не точно визначають їх цікавлять проблеми виховання, хоча досить об'єктивно оцінюють розвиток своєї дитини.
Потрібно відзначити, 85% вихователів враховують ігрові інтереси дітей при організації сюжетно-рольових ігор, але в той же час 65% беруть пасивну участь в ігровому процесі, воліючи позицію "спостерігача".
Тому необхідно врахувати в подальшій роботі тематику педагогічних рад, консультирований, бесід з батьками. Протягом 2008-2009 навчального року в МАДОУ N 25 проводився семінар "Особливості організації гри дошкільнят", де вихователі та фахівці знайомили батьків з новітніми методами і технологіями в ігровій діяльності дітей з проблемами, з якими можуть зіткнутися батьки при організації гри. Також був розроблений і запропонований курс лекцій для батьків і педагогів, де однією з основних тем була: " Роль гри у становленні особистості дитини"
Приступаючи до підбору сюжетно-рольових ігор, були розроблені деякі методичні поради для вихователів з розвитку ігрових умінь дошкільників старшої і підготовчої груп.
Так, наприклад, при спільному сюжетосложении з дитиною педагог може використовувати прийом "Придумай комп'ютерну гру", завдяки якому дошкільник вчиться створювати сюжетну лінію гри. При цьому попередньо з'ясовується, знаком дитина з комп'ютером, комп'ютерними іграми, якого роду ці ігри, грав він коли-небудь в такі ігри, чи подобається йому в них грати. Необхідно використовувати улюблену іграшку дитини, яка буде головним героєм майбутнього "комп'ютерної гри, створеної спільно з вихователем. У процесі взаємодії обговорюється "місія"завдання, яке повинен виконати головний герой, куди прийти в кінці гри, з ким зустрітися в дорозі і т. п.
При взаємодії з неиграющим дошкільням педагог цікавиться причиною того, чому дитина не грає. Якщо він втомився, вихователь пропонує йому відпочити і поговорити на будь-яку цікаву для дитини тему. Тим самим у педагога з'являється можливість з'ясувати інтереси дитини, які можуть допомогти в активізації ігрової діяльності вихованця. Якщо дитина відкидається колективом або ще не знайомий йому - "новенький в групі", - вихователь просить пограти з ним лідера групи або спокійного, контактного дитини або сам починає здійснювати ігрові дії з ним. Мета педагогічної взаємодії, на думку автора, викликати бажання у дитини до спільної з іншими дітьми діяльності, бажання грати, налагоджувати контакт з однолітками.
Так як корекційна робота триває автором в даний час, проміжними результатами він виділяє наступне:
- прояв позитивних емоційних реакцій, радості, інтересу при проведенні ігор, сюжетно-рольових, зокрема.
- поліпшення контактів з педагогом і зі своїми однолітками.
- зацікавленість батьків і педагогів проблемою емоційного, пізнавального і комунікативного розвитку.
Таким чином, не роблячи заключний висновок, що підтверджує гіпотезу про позитивний вплив сюжетно-рольових ігор на розвиток емоційної, пізнавальної та комунікативної сфер дитини, так як робота знаходиться в стадії формуючого експерименту, автор аналітичного звіту формує проміжний висновок:
- при проведенні сюжетно-рольових ігор, спрямованих на розвиток емоційної, пізнавальної, комунікативної сфер у дітей підготовчої групи покращився загальний емоційний фон групи. Діти стали більше спілкуватися між собою, частіше дитина йде на контакт з педагогом, формуються відносини, засновані на співробітництві й взаємодопомозі.