Консультації для вихователів

"Культурно-гігієнічні навички, їх значення у розвитку дитини".

З перших днів життя при формуванні культурно-гігієнічних навичок йде не просто засвоєння правил і норм поведінки, а надзвичайно важливий процес соціалізації, входження малюка в світ дорослих. Не можна цей процес залишати на потім - хай поки дитина залишиться дитиною, а привчити його до правил можна і пізніше. Це хибна думка! Психічний розвиток - процес нерівномірний, його лінії йдуть не одночасно, є періоди найбільш швидкого розвитку тих чи інших функцій, психічних якостей. Ці періоди називаються сензитивными, і період раннього і дошкільного дитинства найбільш сприятливий для формування культурно-гігієнічних навичок. Потім на їх основі будується розвиток інших функцій й якостей.

Культурно-гігієнічні навички збігаються з такою лінією психічного розвитку, як розвиток волі. Малюк ще нічого не вміє робити, тому всяка дія дається з великими труднощами. І не завжди хочеться доводити розпочату справу до кінця, особливо якщо нічого не виходить. Нехай мама або вихователька погодує, вимиє руки, адже так важко утримати слизьке мило, коли воно вискакує з рук не слухається. Дуже важко встати рано вранці, та ще й самому одягнутися: треба пам'ятати всю послідовність одягання, вміти застебнути гудзики, зав'язувати шнурки : Мама це зробить краще та й швидше. І якщо дорослі поспішають прийти на допомогу дитині при найменшому утрудненні, звільнити його від необхідності докладати зусилля, то дуже швидко у нього сформується пасивна позиція: "Застебніть", "Зав'язати", "Одягніть".

Для того, щоб завершити дію, отримати якісний результат, зробити все в правильній послідовності, красиво і акуратно, потрібно докласти вольові зусилля.

Так для дитини важливим стає якість виконання дії, він вчиться доводити розпочату справу до кінця, утримувати мета діяльності, не відволікатися. І тепер вже не дорослий нагадує йому про необхідність того чи іншого дії, а сам він за своєю ініціативою його сам здійснює, контролює його перебіг. При цьому формуються такі вольові якості особистості, як цілеспрямованість, організованість, дисциплінованість, витримка, наполегливість, самостійність.

Виконання культурно-гігієнічних навичок створює умови для формування основ естетичного смаку.

Так, дівчинка починає придивлятися до себе, порівнювати, наскільки вона змінилася, коли її причесали, зав'язали бантики. Важливо, щоб дорослий при здійсненні побутових процесів ненав'язливо звертав увагу дитини на зміни в його зовнішньому вигляді. Дивлячись у дзеркало, малюк не тільки відкриває себе, але й оцінює свій зовнішній вигляд, співвідносить його з поданням про еталоні, усуває неохайність у своїй одязі та зовнішності. Таким чином, складається критичне ставлення до свого вигляду, народжується правильна самооцінка. Дитина поступово переходить до контролю за своїм зовнішнім виглядом.

Освоєння культурно-гігієнічних навичок пов'язане з етичним розвитком дошкільника. Трирічний малюк вже може дати моральну оцінку діям людини або героя казки. Поки вона ще заснована на перенесенні загального емоційного ставлення дитини до людини чи персонажу: подобається, значить, хороший, не подобається, значить, поганий.

У чотири-п'ять років у дітей починаються складатися моральні поняття "добре", "погано". Діти відносять до них вчинки інших людей і на цій підставі оцінюють поведінку. Треба пам'ятати, що дитині важко оцінити складні вчинки, набагато легше побутове поведінка.

Взаємопов'язано з формуванням культурно-гігієнічних навичок складаються і розвиваються моральні почуття. Малюки до трьох років відчувають задоволення від того, що вони спочатку виконують дії спочатку разом з дорослим, а потім самостійно. У чотири роки задоволення дитині доставляє правильність виконання дії, що підтверджується відповідною оцінкою дорослого. Прагнення заслужити схвалення, похвалу є стимулом, що спонукає малюка до виконання дії. І тільки потім, коли він зрозуміє, що за кожною дією стоїть правило, засвоїть моральну норму, співвіднесе її з дією, він починає відчувати задоволення від того, що надходить у відповідності з моральною нормою. Тепер він радіє не тому, що він вимив руки, а тому, що він акуратний: "Я хороший, тому що все роблю правильно!"

Діти 3-4 років тільки починають усвідомлювати правила поведінки, але ще не бачать прихованих за ними моральних норм, часто не відносять цих правил до іншого. Вихователю треба пам'ятати, що про активному освоєнні правил поведінки свідчить поява скарг-заяв, адресованих дорослому. Малюк помічає порушення правил іншими дітьми і повідомляє про це. Причина подібних висловлювань дитини в прагненні переконатися, що він правильно розуміє правила поведінки, отримати підтримку з боку дорослого. Тому до таких скарг слід ставитися з великою увагою. Підтвердіть, що малюк правильно розуміє суспільне вимога, і підкажіть, як потрібно вчинити, якщо він помічає його порушення.

Шляхи формування КГН.

• Формування КГН збігається з основною лінією психічного розвитку у ранньому віці - становленням гарматних і соотносящих дій. Перші передбачають оволодіння предметом-знаряддям, за допомогою якого людина впливає на інший предмет, наприклад, ложкою їсть суп. З допомогою соотносящих дій предмети наводяться відповідні просторові положення: малюк закриває і відкриває коробочки, кладе мило в мильницю, вішає рушник за петельку на гачок, застібає гудзики, зашнуровывает черевики. Дорослі повинні пам'ятати про це і створювати відповідні умови: у ванній (туалетної) кімнаті обов'язково повинні бути гачки, полички, розташовані на зручному для дитини рівні, на рушниках повинні бути петельки і т. д.

• По мірі освоєння КГН узагальнюються, відриваються від відповідного їм предмета і переносяться в ігрову, уявну ситуацію, тим самим впливаючи на становлення нового виду діяльності - гри. В іграх дитина відображає (особливо спочатку) побутові дії, насамперед тому, що вони йому добре знайомі і неодноразово відбувалися по відношенню до нього самого. Ігрові дії дітей цього віку максимально розгорнуті. Так, якщо п'ять-сім років дитина може замінити дію словом, наприклад, "вже поїли", то в ранньому віці він старанно годує ведмедика першим, другим і третім стравою. Щоб прискорити формування КГН необхідно в процесі ігор нагадувати дитині: "Ти завжди миє руки перед їжею. Чи Не забув ти помити руки своїй доньці?". Таким чином, засвоєні КГН збагачують зміст дитячих ігор, а гри в свою чергу стають показником засвоєння КГН.

• КГН пов'язані не тільки з грою. Вони лежать в основі першого доступного дитині виду трудової діяльності - праці по самообслуговуванню. Малюк навчився одягати сукню, колготки, туфлі і починає освоювати послідовність одягання: що спочатку, що потім. При цьому сформовані навички об'єднуються, утворюючи схему дій у ситуаціях одягання, вмивання, вкладання спати і т. д. тобто відбувається укрупнення одиниць дії, коли малюк працює вже не з одним елементом, а з їх групою. Поступово трудові дії об'єднуються в складні форми поведінки. При цьому він переносить ставлення до себе на ставлення до предметів , починає стежити за чистотою не тільки свого зовнішнього вигляду, але і своїх речей, за порядком.

Таким чином, можна стверджувати, що сформовані КГН забезпечують перехід до більш складних видів діяльності, стимулюють їх розвиток, збагачують зміст