Методичні розробки

"Вплив педагога на емоційне самопочуття дошкільника"

ВВЕДЕННЯ

Останнім часом проблема емоційного розвитку дітей дошкільного віку все частіше привертає увагу педагогів і психологів.

Ті моральні, естетичні та інтелектуальні почуття, які характеризують високорозвинену дорослої людини і які здатні надихнути його на великі справи і на благородні вчинки, не даються дитині в готовому вигляді від народження. Дошкільник не вміє самостійно висловлювати свої почуття, емоційні переживання без спеціальної освіти, так як здатність довільно керувати своїми діями і емоціями складається протягом усього дошкільного дитинства. Емоції проходять шлях прогресивного розвитку, набуваючи все більш багатий зміст і все більш складні форми прояву під впливом соціальних умов життя та виховання.

Проблема емоційного розвитку досліджувалася багатьма психологами і педагогами (Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін, К. І. Божович, Я. З. Неверович, А. П. Усова, Е. А. Флерина, Т. А. Маркова та ін)

Емоційний розвиток дошкільника пов'язано, насамперед, з появою в нього нових інтересів, мотивів і потреб. Інтенсивно починають розвиватися соціальні емоції і моральні почуття. Зміни в емоційній сфері пов'язані з розвитком не тільки мотиваційної, але і пізнавальної сфери особистості, самосвідомості.

В даний час досить актуальна проблема взаємозв'язку педагогічного спілкування та емоційного самопочуття дошкільника. Можна з упевненістю сказати, що через спілкування в педагогічному процесі складається невловима, але надзвичайно важлива система виховних взаємин, що сприяють ефективності воспитатния і навчання. Проблема педагогічного спілкування посідає одне з центральних місць у психолого-педагогічній науці (М. І. Лісіна, Л. с. Виготський, А. Н. Леонтьєв, О. Смирнова та ін)

Педагогічне спілкування - процес складний, багатошаровий. Воно представляє собою процес безперервно розвиваються і змінюються форм спілкування, які утворюють динамічну комунікативну систему.

Попередній аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми впливу педагогічного спілкування на емоційний розвиток дошкільника дозволило виділити ряд протиріч:

1. Між розумінням педагогом своєї ролі в особистісному розвитку дошкільника і недооцінки свого впливу на емоційний стан дитини.

2. Між бажанням дитини перебувати в стані емоційного комфорту і невмінням вибрати засоби вираження своїх почуттів і переживань в спілкуванні з дорослим (вихователем) і дітьми.

Тема нашого дослідження "Вплив педагога на емоційне самопочуття дошкільника".

Об'єкт дослідження: соціально-емоційний розвиток дітей дошкільного віку.

Предмет: педагогічні засоби, що забезпечують емоційний розвиток дошкільника.

Мета: виявити педагогічні засоби, що стимулюють емоційний розвиток дошкільника.

Завдання:

1. Розглянути особливості спілкування дошкільника з дорослими.

2. Визначити специфіку емоційного розвитку дошкільника.

3. Провести діагностику стилів спілкування педагога з дітьми.

4. Створити програму стимулювання емоційних переживань дитини.

Гіпотеза: емоційний розвиток дошкільника буде умовою формування цілісної особистості дошкільника при створенні таких педагогічних умов:

· Вибору педагогом стилю спілкування відповідного особистісним очікуванням дитини.

· Урахування емоційних переживань дитиною різних ситуацій діяльності та спілкування з оточуючими.

· Навчання дитини різноманітним засобам самовираження при переживанні різних емоційних станів.

· Створення ситуацій, що забезпечують використання дитиною різноманітних засобів вираження своїх емоційних станів ( мова, міміка, пантоміміка, рухи та ін).

Теоретичні основи дослідження:

1) Ідеї М. І. Лисиной про спілкування як про особливий вид діяльності - комунікативної діяльності.

2) Ідеї Бреслава про взаємозалежності психічного розвитку дитини від його емоційного стану.

Методи дослідження:

I. Теоретичні

1) Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем:

а) спілкування дошкільника з дорослим;

б) емоційний розвиток дошкільника.

2) Створення моделі педагогічного процесу стимулюючого емоційний розвиток дошкільника.

II. Експериментальні

1) Анкетування педагогів.

2) Бесіди з педагогами.

3) Спостереження за дітьми.

4) Проблемні ситуації.

Етапи дослідження:

1. Пошуковий.

2. Експериментальний.

3. Підсумковий.

База дослідження: р. Волгоград, ДОУ при СШ N 134 "Дарування" (школа - Монтессорі).

Продовження