logo1logo2
logo3
k1
k2
k3
k4
k5
k6
k7
k8></a></td>
        </tr>
      
      <tr>
        <td align=

return_announcements(); ?>

stik logo4 logo5Головна | Заняття | Консультації logo6

Документація в дитячому саду.

Документація вихователя ДНЗ.

Автор: Мяктинова О. А. старший вихователь МДОУ дитячий садок N1 селища Новозавидовский Тверській області.

В роботі вихователя, як і в будь-якій іншій діяльності, необхідний порядок і планомірність. Тільки при цих умовах, можливо, отримати задоволення. Не секрет, що оформлення документів часто відводиться другорядна роль. Однак оформлена вчасно і коректно, вона може стати нашим першим помічником.
Спробуємо розглянути значення кожного документа окремо.
1.Табель відвідуваності.
Він необхідний для того, щоб щоденно фіксувати кількість дітей в групі. Це допомагає забезпечити харчування дітей і проведення занять (роздатковий матеріал для кожної дитини). Також він допомагає відстежити захворюваність дітей в певний період.
2. Відомості про дітей і їх батьків.
В офіційно прийнятій практиці в спеціальному журналі зазвичай є наступні відомості про дітей, які відвідують групу:
- прізвище, ім'я дитини;
-дата народження;
- адреса проживання та телефони;
-ПІБ батьків, бабусь і дідусів;
- місце роботи батьків та телефони;
-соціальні статус сім'ї (кількість дітей у сім'ї, житлові умови, повна - неповна сім'я).
Подібна інформація виникає тактовного спілкування вихователя з батьками та іншими членами сім'ї. Причому ці відомості повинні бути конфіденційними, бо мова йде про благо дитини.
Поведінка вихователя часто допомагає нейтралізувати можливий негативний вплив сімейного середовища на дитину, зробити його життя більш благополучною і гармонійною.
3. Лист здоров'я.
Вихователі працюють в тісному контакті з медичним персоналом дитячого садка. У практиці важливо виробити диференційований підхід до дітей з урахуванням стану їх здоров'я. Для цього в групах є так звані «Листи здоров'я», які заповнюються медичним персоналом. Як відомо, для формування правильної постави і профілактики порушень зору важливе значення має правильна посадка дітей за столом, для чого кожному дитині підбирається комплект меблів. Зростання і вага дітей визначається 2 рази на рік, відповідно і комплект меблів повинен визначатися 2 рази в рік.
Лікар здійснює розподіл дітей за групами здоров'я. За результатами профоглядів (проводяться 2 рази на рік в садовських групах і 4 рази в рік в групах раннього віку) в залежності від характеру і ступеня вираженості відхилень у стані здоров'я дітей, лікар дає рекомендації, фіксуючи їх документально. У практичній роботі вихователя важливі саме рекомендації, а не клінічний діагноз (він є лікарською таємницею). Все перераховане відображається в «Листку здоров'я» на кожну дитину.
4. Віковий список дітей.
Склад дітей в одній і тій же групі неоднорідний за віком, і різниця може доходити до року. Вихователі повинні враховувати вік кожної дитини в групі, так як різниця у віці впливає на особливості індивідуального підходу до кожного з дітей. Наприклад, якщо в групі діти трьох років з половиною років і чотирьох років, то у взаєминах з ними вихователь повинен враховувати вікові зміни психіки, пов'язані з «кризою трьох - чотирирічних». У одних дітей активна фаза кризи в розпалі, в інших - криза завершується, вони поступово стають більш контактними і керованими і отже можуть більш продуктивно і комфортно відчувати себе в колективі. Простий список з зазначенням віку може допомогти запобігти дуже серйозні проблеми в групі.
5. Схема посадки дітей за столами.
Саме вона допомагає правильно підібрати меблі зростання, здійснити посадку дітей, що є профілактикою порушення постави і зору. Для закріплення місця на певний період існує схема посадки дітей за столами, яка по мірі необхідності коригується залежно від змін у фізичному стані дітей в групі.
6. Сітка освітньої діяльності.
Сітка освітньої діяльності допомагає систематизувати роботу з дітьми протягом поточного місяця. Відповідно до вимог Санпіну від 20.12.2010 N164 про максимально допустимому обсязі освітньої навантаження у першій половині дня в молодшій і середній групах не перевищує 30-40 хвилин відповідно, а в старшій та підготовчій 45 хвилин і 1.5 години відповідно. В середині часу, відведеного на безперервну освітню діяльність, проводять физкультминутку. Перерви між періодами безперервної та освітньої діяльності - не менше 10 хвилин.
7. Перспективний план на рік.
До початку навчального року вихователь складає перспективний план, який допомагає йому планомірно вирішувати поставлені завдання, використовуючи для цього ефективні методики, індивідуальну роботу з дітьми і роботу з батьками. Перспективному плануванню передує всебічний і глибокий аналіз стану виховно-освітньої роботи в групі, виявлення її сильних і слабких сторін, визначення актуальних завдань на майбутній навчальний рік.

8. План роботи на місяць.
Для конкретизації та коригування виховно-освітньої роботи передбаченої перспективним планом, вихователь використовує в роботі календарні плани. Для зручності користування планом вихователь ділить його на дві частини: перша і друга половина дня.

У першій половині дня вихователь планує: бесіди, індивідуальну та спільну діяльність, читання художньої літератури, ранкову гімнастику, пальчикову гімнастику, артикуляційну гімнастику, дидактичні ігри, прищеплення культурно-гігієнічних навичок, прогулянку, спостереження погоди.

У другій половині дня вихователь планує: бадьорий гімнастику, бесіди, індивідуальну роботу, експериментування, сюжетно-рольові та дидактичні ігри, прогулянку, роботу з батьками.
9. Діагностика.
Кожен вихователь повинен вивчати своїх вихованців, стежити за особливостями їх розвитку. Вивчати треба в системі і постійно. Для цього існують карти з діагностики знань, умінь, навичок дітей за всіма видами діяльності та підсумкові таблиці результатів засвоєння дітьми програми.
Діагностику вихователь повинен проводити на початку і наприкінці навчального року, що дасть йому можливість порівняти результати засвоєння дітьми програми і своєчасно провести корекцію пізнавальних процесів у бік досягнення дитиною вікових норм.
10. Схема взаємодії з сім'єю.
Робота вихователя не буде повноцінним; якщо у нього немає контакту з батьками дітей. Необхідно знайомити батьків з програмою навчання, цілями і завданнями виховання, вивчати передовий досвід сімейного виховання, знайомити батьків з життям і роботою дошкільного закладу. Робота з батьками повинна вестися цілеспрямовано, планомірно і включати в себе індивідуальні та колективні форми: бесіди, батьківські збори, консультації, вечори досугов, виставки, Дні відкритих дверей і т. д.
На батьківських зборах здійснюється педагогічна просвіта батьків. Теми зборів - найрізноманітніші. Вихователь неодмінно повинен вести протоколи батьківських зборів для подальшого їх аналізу.
11. Самоосвіта.
Суспільство постійно пред'являє вимоги до системи освіти. Вихователь зобов'язаний своєчасно знайомитися з новаціями, поповнювати професійний потенціал, удосконалювати педагогічну майстерність, застосовуючи на практиці нові освітні технології. Вихователь повинен вести зошит з самоосвіти, записуючи в неї назва вивченої літератури, назву та автора зацікавила його статті, вказуючи сторінки з найбільш значимою інформацією. Далі слід обговорити з колегами вивчене на педагогічній нараді або педраді. При використанні новацій необхідно придбати або виготовити дидактичні посібники згідно з рекомендаціями автора.

   
Матеріали, розміщені на сайті, надіслані користувачами, взяті з відкритих джерел і представлені на сайті для ознайомлення. Всі авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Використання матеріалів дозволено тільки з письмового дозволу адміністрації сайту.
При копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове